Юрій Андрухович.
Циган Василь. Найкультовіший сучасний український письменник-постмодерніст
Юрій Андрухович більше відомий як есеїст та романіст, але він також є блискучим поетом. Знаменитий цикл
«Листи в Україну» - це найповніше на сьогодні вибране поета,
до якого увійшли канонічні вірші з усіх його збірок, в тому числі «Циган Василь».
Що ж, коли
не скрипаль, то бодай конокрад!..
З кольорової
глини вдавай амазонок —
щось горить
над чолом (а чолом як Сократ)
і ростуть
монументи, мов ліси, щосезонно.
Шарль Бодлер. Мандрівні цигани. Один
із сонетів, що входить до збірки «Квіти
зла». Бодлер не боявся бути поетом,
тому його наповнені надзвичайною
експресивністю вірші вражають щирістю
навіть через століття. У «Мандрівних
циганах» поєдналися романтичні й
символічні елементи, а яскравий колорит
поезій не потьмянів до наших днів.
І зброя блискає.
Цигани мужньолиці
Здовж хур сімейних
мрійливо бредуть,
А очі, втоплені в
небесну каламуть,
Вичитують звідтіль
журливі таємниці
(Переклад Дмитра Павличка)
Фредеріко Гарсіа Лорка. Циганське романсеро. У поетичних образах,
крім вічного – любові, смерті і краси зашифрована любов до рідної землі, біль
за неї і тривога за її майбутнє.Створений поетом циганський світ –світ радощів,
пристрастей і страждань, облагороджених піснею або, іншими словами, властивою
життя поезією. .
О, печале
циганська!
Самотня,
завжди самотня.
О, таємнича
розпуко,
О, чийсь
колишній світанку.
Вапняні
фасади будинків –
І ніч
прямокутна і біла.
А серафими й
цигани
Грали на
акордеонах
(
Переклад Миколи Лукаша)
Ліна Костенко. Циганська муза. Основною поеми стала історія життя першої циганської
поетеси Броніслави Вайс, яку відкидає суспільство за її творчість. Ліна
Костенко бачить ромів не меншовартісним народом, а
яскравими, творчими, талановитими,
розумними, мудрими людьми , які мають свої цінності та вміють берегти традиції . Поема ніби
наповнена широким простором доріг, брязкотом колес, димом від
циганського вогнища.
Але ж, але
ж, але ж!.. Народ не вибирають.
І сам ти –
тільки брунька на його гіллі.
Для нього і
живуть, за нього і вмирають.
Ох, не тому,
що він найкращий на землі
Александр Пушкін. Цигани. Поема занурює читача в романтичний світ вільних людей -
кочових циган. Вони прості і мудрі, вони вільні і визнають право інших на
свободу. Ліричні відступи прикрашені описами циганського побуту, навколишньої
природи.
Над лісними
берегами,
У вечірній тишині
Галас, співи під
шатрами
І запалені вогні.
Здрастуй, плем'я
гомінливе!
Я вогні ці пізнаю;
В інший час і я,
можливо.
Поділив би путь
твою
Мігель Сервантес. Циганочка . Легка настроєва
лірика, в якій відтворена вся
різнобічність життя табору - звичаї циган, їх вільнолюбство, а образ молодої , веселої, усміхненої Циганочки
по-ренесансному затверджує рівноправність жінки. Поряд із правдивим
зображенням побуту циганського табору
розвивається ідея про повну свободу людської душі. У вірші безліч влучних фраз – результат багатого
життєвого досвіду письменника . “Боятися
слід одного чоловіка і наодинці”, – відповідає героїня новели “Циганочка” подрузі.
Вибубнює Милоданка
на
місяці-тамбурині...
Як зачув її,
схопився
вітер, левень
незборимий
( Переклад Миколи Лукаша)
Іван Франко. Поворож мені, циганко.У першодруці було
включено до циклу «Із нових співомовок» .
Це віршована переробка доволі поширеного сюжету про очікування людиною
змін на краще в житті. Такий
літературний прийом характерний
для фольклорних жанрів притчевого
змісту. По долоні невизначеного співрозмовника, що турбується про
щасливі дні у своєму майбутньому, циганка ворожить сім літ бідування. Так
через романтику "циганської"
теми Франко характеризував своє життя.
«Поворож мені,
циганко, чорноока Цоро,
Чи діжду я днів
щасливих, дороблюся скоро?»
А циганка із долоні
узяла читати:
«Будеш, – каже, –
чоловіче, сім літ бідувати».
«Сім літ? Ну, се ще
стерпів би. Що ж потому смикнеш?» –
«А потому,
чоловіче, потому привикнеш»
Чудова добірка! Дякую!
ВідповістиВидалитиОлег КРАВЧЕНКО.