20 жовтня в бібліотеці №8 відбулася виставка однієї картини Карини Родіонової «Гюльбешекер». Зустріч пройшла цікаво, душевно і незвично. За півгодини спілкування художниця змогла не просто розповісти про картину, а висвітлити сторінки історії Криму та становище корінного населення, після анексії півострова російськими окупантами. Говорили про наболіле і не тільки для Карини, а й для всіх учасників зустрічі.
Пані Карина, як і її діди-прадіди, народилася в селищі Симеіз. Художню освіту здобула в Ялтинській художній школі, пізніше в Одеському педагогічному інституті ім.Ушинського. Працювала вчителем образотворчого мистецтва в школах мистецтв, викладачем кольорознавства та графічного дизайну в Севастопольській філії Львівської Національної академії мистецтв. В 2013 році стала членом НСХУ.
В живописі головною темою художниці є улюблений Крим: гори, море, вузенькі вулички старих кримських селищ. Саме кримські мотиви із зображенням фрагментів Бахчисарайського мінарету та гарему зображені на картині «Трояндове варення» (Гюльбешекер»).
Стиль, в якому сьогодні працює мисткиня, можна назвати «декоративною графікою», де осмислюються древні архаїчні символи прадавнiх орнаментів, жіноче начало, його місце в таїнстві буття.
Після анексії Криму, Каріна проживає в Білій Церкві. Продовжує творчу та виставкову діяльність, є постійним членом журі конкурсів дитячих малюнків, але не полишає надії повернутися до рідного Криму.
Любов Михайлюк.
Немає коментарів:
Дописати коментар