Українська мова багата та розмаїта. Надзвичайно добре, коли людина знає норми літературної мови, послуговується ними. Та ще краще, коли знає й діалектизми, які є невичерпним джерелом, що напувають мову та роблять її оригінальнішою і цікавішою.
А ось вам й вірш Дмитра Білоуса – подивіться, як красиво
діалектизми можна вплести в літературну мову.
які відтінки різні
від Сейму аж по Сян!
У Києві говорять
інакше, ніж у Львові,
і чорногуз, і
бусол, лелека і боцян…
Так наче називаєш
різновиди лелек ти,
а це лиш різні
назви, синонімічний ряд.
А є ще риси мови,
що звуться діалекти:
це говори місцеві
на дещо інший лад.
На Київщині (в
Літках) взуття зовуть обувка,
а огірок звичайний
в Чернігові -гурок,
а кошик на Поліссі
(в Іванкові) - кошувка,
і назви, і вимова
різняться що не крок.
Раз якось на базарі
професор із столиці
заговорив із дідом,
що ягоди привіз:
-То, значить, на
Поліссі вродили полуниці?
Я бачу, ви з-над
Снові, із хутора Рогіз.
Дід витріщає очі -
і як це може бути?
-То ви з Рогозу
родом? Мо, інженер? Поет?
- Та ні, я просто
знаю, як де говорять люди:
прислухуюсь до мови
-і в цьому весь секрет
Напередодні свята української писемності та мови ми підготували веселий та пізнавальний тест. Перевірте, наскільки ви зрозумієте наші українські діалектизми.Заходьте у групу "LITERRA8".
Немає коментарів:
Дописати коментар