Жіноча доля. Вона ніби
крапля роси, що іскриться веселковими
барвами під промінням ранкового сонця. То блищить діамантами, а то розсипається
перлами по траві і, змочуючи босі ноги, додає наснаги та впевненості йти
вперед, або розвіюється вітром, не лишаючи після себе навіть серпанкового
сліду.
На шлях я вийшла ранньою весною
І тихий спів несмілий заспівала,
А хто стрічався на шляху зі
мною,
Того я щирим серденьком вітала.
Леся Українка. Її доля,
творчість і вчинки надовго залишаться вражаючим прикладом перемоги геніальної
тендітної незламності та сили духу над важкими життєвими обставинами. Вона була
внутрішньо вільною людною. Все її життя є підтвердженням істини – свобода
виборюється тільки власними силами.
25 лютого виповнилося 145 років
від дня народження Лесі Українки, української письменниці і відомого
культурного діяча. Кожного року колектив бібліотеки №8 відзначає разом із
своїми читачами День народження письменниці. Цього року свято було особливим. До
ювілею поетки в ошатній виставковій залі працівники книгозбірні розгорнули книжкові виставки, підготували слайд-шоу.
Учасниками і одночасно гостями літературного-музичної композиції «Ти Українкою
назвалась…», який підготували бібліотекарі В.Мостіпан, Г.Іванова, З.Чутковська,
були учні БСШ №12 та школи мистецтв №3.
Школярі читали вірші, а учні
школи мистецтв №3, Людмила Сорока і Марія Пренделас виконали ряд українських
пісень і романсів, які так любила Леся Українка.
Немає коментарів:
Дописати коментар