Сакральні символи чи імітація справжнього

Вишиванка - окраса, вишиванка - оберіг, спадок, подарунок та символ вірності. А головне, це код українця, його свідчення про національну приналежність. З кожним роком ми все більше усвідомлюємо її силу і вагу. Щемить душа від юних сердець, які чесно готові боронити своє і від зміцнілих, зрубцьованих, які боронять. Нова нація, інтелектуальна, думаюча, палка у своїй жазі до знань. Настав час справжнього, імітація вже недоречна. Ось що з цього приводу говорить молода українка, Олександра Бондаренко (фейсбук):

"Прогулюючись сьогодні по центру Львова, зауважила повно-повнісінько маків, соняхів і румунщини, аж в очах рябіло. Ніби і не було тих років, які б мали змінити кут сприйняття українського від радянських вишиванок і типуплахт, жіночок за 40 у віночках із мертвих квітів і страшних дерев’яних намист пофарбованих в червоне. “Столиця патріотизму”, себто Львів насправді нічим не відрізняється від будь-якого іншого міста.

Можна знайти дуже багато причин, щоб виправдатись (в першу чергу зауважують, що не кожен має певні суми грошей, а красиву вишиванку хочуть всі). Щоб пояснити свою позицію, використаю детермінізм, який має в собі ідею причинно-наслідкового зв’язку. Жодна революція, окрім культурної, не в змозі замінити дешеві китайські лахи на вишукані реконструкції і акуратні стилізації. Почати потрібно із інформування, що є справжнє, як воно має виглядати, і що можна зробити, аби впровадити згодом найдосконаліші його моменти у новітній інтерпретації, для комфорту і любування постмодерністської людини. Я не хочу, аби мої внуки думали, що маки в бісері на дешевій синтетиці одягнені під спідницю із матеріалу для кухонних скатерок - то традиція. Я не хочу, аби мої внуки думали, що маки в бісері на дешевій синтетиці одягнені під спідницю із матеріалу для кухонних скатерок - то традиція. А ви?"

Тож безумовно, саме час заглибитися у чистоту історичних джерел, які відкривають таємницю походження вишиванки, її особливості у різних регіонах. А якщо ви задумалися про те, щоб придбати чи вишити омріяне убрання, слід пам'ятати, що один виріб може містити цілі тексти і подбати про автентичність узорів та семантику кольорів. Традиційні зараз маки, наприклад, в оздоблені не використовували, бо вважали їх символом печалі та смерті. Блакитний і синій колір вишивки вважалися сиротинськими. Червоний же свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість землі. Чорний втілював магію життєвої сили рідної землі.

Додаткова інф.: https://na-skryzhalyah.blogspot.com/2017/05/12.html?fbclid=IwAR1QUdcqyqiQlUf-7yvENQsylVs6D_Isr4DngPre-nB3Tbk__wC_Jkei_jA

Інна Храбуст