Міжнародний день моряка: кого манить романтика океанів

Свистати всіх на свято! 25 червня кожного року відзначається День моряка. Рішення про святкування було прийняте в 2010 році, тоді держави-члени Міжнародної морської організації, що входить до складу ООН, підписали відповідну резолюцію.
День моряка святкують те, кому на воді більш звично ніж на суші, у чиїй крові морська сіль, кому підвладні морські простори. 
Ця справа неймовірно важка і небезпечна: море не завжди спокійне, так і часто судна проходять через небезпечні зони, в яких є пірати. Але ж тільки сміливим покоряються моря! 
Попри це робота моряка дуже романтична та повна пригод, тож не дивно, що їхній образ часто використовується в художній літературі, їхні подорожі стають сюжетами класичних та нових романів. Хай цим сміливим завжди дує попутний вітер, а ми із задоволенням представляємо вам підбірку найвідоміших книг про моряків.

Джерело: https://www.work.ua/ru/holidays

Вітаємо всіх, хто носить горде звання "Тато"

На щастя, в Україні, як і в усьому цивілізованому світі практично стерся стереотип,  що батько  – це тільки матеріальне забезпечення сім’ї  та груба, фізична сила. А от зараз тато – найкращий друг і порадник, зразок доброти та інших чеснот. Для хлопчика батько – зразок для наслідування, а для дівчаток – модель хорошого майбутнього чоловіка. Тому з гордістю знайомимо вас із читачами та партнерами бібліотеки#8, які працюючи не забувають бути батьками, адже відчувають свою відповідальність виховати із своїх малюків сильну, натхненну особистість.

Фото своїх «татусів» можете додавати в коментарі. Нам буде приємно, якщо ви поділитеся своїми моментами сімейного щастя. Зі святом, дорогі чоловіки, що мають горде звання «Тато».

В'ячеслав та Софійка

Юрій під час виконання батьківських обов'язків

У чудових батьків і чудові внуки

Татко завжди поряд

Друга світова у краєзнавчому вимірі

22 червня – День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні. Щороку цієї дати український народ вшановує світлу пам'ять  мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Цей день для нас наповнений трагічними спогадами і болем. Гірка доля не оминула жодну українську родину, війна забрала життя кожного п’ятого українця.

Викладка літератури «Вічна пам'ять та  шана загиблим»у бібліотеці 8 знайомить з краєзнавчими виданнями про ці трагічні сторінки нашої історії.  Такі книги доповнюють наші знання, сприяють  формуванню сучасної культури історичної пам’яті,  тож, будуть цікаві усім, хто хоче знати більше про білоцерківський край під час Другої світової війни.

19 червня – День фермера

Ферма… Для багатьох це слово пов’язане з дитинством, у когось – із молодими роками, що так само уже відцвіли, та для когось ферма – це і зараз життя, немислиме без землі.

Фермерська спільнота неофіційно святкувала цей день впродовж 17 років, відколи був прийнятий закон про фермерське господарство. В минулому році підписав указ, яким встановив День фермера офіційним святом, яке відзначатиметься щороку 19 червня.

Вклоняємося натхненним ідеям та натомленим рукам трудівників, які не боючись тяжкої праці дбають про забезпечення продовольчих ресурсів, збереження села та розквіту держави.

Дякуємо за вашу роботу і зичимо щедрих врожаїв, сприятливих погодних умов та стабільно зростаючого прибутку!

Джерела: http://www.mihrda.gov.ua/index.php/3336-19-chervnia-den-fermera

«Листи до неба» – про Віру, Любов та Надію!

                               

Кожного разу, знову і знову, зустрічаючись з непересічною особистістю, дивуюся і вражаюся розмаїттю талановитих людей нашого міста. 17 червня в читальній залі бібліотеки # 8 відбулася творча зустріч  з  неймовірно талановитою поетесою Анною Фадєєвою, яка презентувала свою збірку поезій «Листи до неба». Після довгих карантинних обмежень до бібліотеки  з радістю  на  арт-зустріч завітали читачі, друзі мисткині, колеги по перу – білоцерківські поетеси.

Анна Фадєєва – авторка віршів та пісенної лірики, учасниця та спів засновниця інді-фольк гурту «В∑сна», очільниця Спілки Незаслужених поетів «СловаRі», учасниця мистецького проекту «ПОЧУТИ».

 Як розповіла сама Анна про себе, що вона книжкова дівчинка. Тому не дарма творча зустріч відбулася саме в бібліотеці.

Народилася в м. Біла Церква. Творчу діяльність розпочала ще в шкільні роки, однак перші серйозні кроки в поезії були зроблені вже в дорослому віці. Вірші здебільшого публікувались в пресі рідного міста та в мережі Інтернет. У 2015 році отримала Спеціальну відзнаку від «Коронації слова» як авторка пісенної лірики.

Перша друкована збірка поезій молодої та талановитої поетеси «Листи до неба» побачила світ в 2020 році і надрукована на Білоцерківській книжковій фабриці. В  книзі – поезії різних років, окремі вірші покладені на музику Станіслави Клішиної та увійшли до репертуару гурту «В∑сна». Тож на зустріч Анна прийшла не одна, а з гуртом «В∑сна».  Гітара – Станіслава Клішина, барабан  джамбе  – Кирил Керешков.

В збірці  три головні теми – це  тема Віри, Кохання та Надії. Її поезія –натхненне листування у віршах про найважливіше: те, що окрилює і лякає, те, що болить і захоплює, те,  про що не скажеш…

Авторка натхненно та дуже артистично читала свої поезії, розповідала, якій події присвячений певний вірш. Один із своїх віршів Анна читала та виконувала жестовою мовою, чим дуже вразила.

У виконанні гурту прозвучало багато пісень: «Сонячне колесо», «Княжна», «Радію тобі», «Весна» та інші.

Не передати слова атмосферу зустрічі. Настільки все  дійство відбулося душевно, тепло і невимушено, настільки Анна зачарувала всіх присутніх своєю харизмою та талантом, що глядачі довгий час не відпускали молоду поетесу оплесками. І не зважаючи на вечірній час, гості не поспішали розходитися.

Ну а на завершення –  були книга з автографом Анни Фадєєвої.

Батько Української гривні

Матвієнко Володимир Павлович - український фінансист, банкір, професор, Герой України. Відомий меценат як в нашій країні  та і  за її межами, підтримує мистецтво, культуру, освіту.  Володимир Павлович – ініціатор створення української національної валюти – гривні, а також започаткував серію «Терен земного життя», яка присвячена актуальним проблема України у контексті світової спільноти.  Ми вдячні шановному автору за подаровані книги для нашої бібліотеки.

 

Тренування сили і духу: до Всесвітнього дня дитячого футболу

Дитячий футбол - це не тільки заняття, які привчають малюків до спорту, рухомого і здорового способу життя, а й чудова можливість для дитини навчитися взаємодіяти в колективі. Адже футбол є командною грою, тому діти молодшого дошкільного віку, займаючись ним, проходять перший етап соціалізації.

Тренування найменших проводяться в ігровій формі, де малюків вчать всім навичкам

цієї гри: від азів до складних технічних прийомів. Заняття в секції футболу проводяться в невеликих групах по 6-10 чоловік, де під керівництвом досвідченого тренера діти:

Навіть  діти 3-5 років вже 

• відпрацьовують техніку володіння м’ячем, тренування сили і точності удару, роботу з рухомим футбольним снарядом;

• розвивають свою фізичну форму не тільки за допомогою ігор в квача, що весело для дітей такого віку і корисно для юних футболістів, а й за через вправи на розтяжку;

• вивчають різні футбольні ролі, їх обов’язки та значення для командної гри;

• розбирають способи і методи ведення гри і поведінку гравців на полі при певній тактиці.

Всесвітній день дитячого футболу, що відзначається 19 червня, є чудовим приводом записати свою любу дитину до футбольної школи, адже окрім тренування фізичної форми, сприяє розвитку адекватної самооцінки своїх сил і вміння правильно сприймати свою поразку, поважаючи при цьому чужу перемогу.

Джерело: https://5element.ua/ua/blog

Рress-кліпінг

Успішна бібліотека = різнобічний  фонд, де одним із джерел надання  інформації є періодичні видання. Вивчивши читацькі вподобання, пропонуємо віртуальну виставку періодики  «Гаряча» десятка: кращі   журнальні видання у фонді бібліотеки#8».

Подаруй своє серце читанню

Нові книги – це велика радість і велика відповідальність. Вони завжди несуть позитивні емоції як для нас, бібліотекарів, так і для наших відвідувачів. Що може бути приємніше ніж тримати в руках щойно видану книгу, відчувати аромат паперу, почути шелест вперше розгорнутих сторінок, зануритися в світ нових історій… Книга – це новий світ, в якому автор, як справжній друг та гід, проводить нас по найкращих місцях. Кожен із читачів, поринаючи у нову історію, творить саме свій, унікальний всесвіт. Кому близькі ці відчуття, 15 червня завітали до бібліотеки #8 на День нової книги.

Читачі відвідали бібліомайданчик , де ознайомилися  з трендами та основними тенденціями  в сучасній українській літературі, зазначивши , що за останні роки значно розширився жанровий діапазон. Набирає обертів  детектив, трилер, містика. Саме з детективним жанром більш детально мали нагоду   познайомилися відвідувачі,  переглянувши новинки від українських  метрів  А. Кокотюхи, Ю. Даценка,  С. Гласенка, П. Кулакової, А. Куркова.

Ми намагалися врахувати найрізноманітніші смаки і ще, ці книги є новим надходженням, а значить, є можливість прочитати їх першому!

Тож,запрошуємо відвідати бібліотеку #8  , ознайомитися з новинками та обрати книги, які стануть Вам до вподоби

Єднання з природою від Галини Потопляк

Як важливо бути непохитним, як гори, сонячним як погожа днина, навіть коли чорні хмари підбираються все ближче. Бажаємо всім приємного настрою, а наша літературна вітальня відкриває двері Галині Потопляк.

***

Навчіть мене, гори, тримати удар.

Ви лините в небо, високо до хмар.

Вам вітер холодний у пазухи дише,

Високі вершини ночами колише.

А ви все міцніші. Ви з муру і скелі.

Такі неприступні, як дюни в пустелі.

Навчіть мене гори мовчати і думать.

І жити без болю, і жити без суму.

О, поле зелене. О ниво, без краю.

Ви стелите в ноги дорогу до раю.

Скажіть мені чесно, де сили шукати,

Коли чорні хмари почнуть наповзати.

Коли буревії, громи серед літа.

Як сонце побачить, як линуть до світла.

Навчіть мене ріки, наповнені рясту,

Як йти по камінню й на ньому не впасти.

Г. Потопляк.   

2017 р.

В’яжіть із задоволенням

14 червня  святкуємо Всесвітній день в'язання. Це свято у другій декаді червня відзначаються уже традиційно щороку від 2005 року. Його ідея належить Даніель Ландес. Вона полягала в тому, щоб раз на рік у другу суботу червня любителі в'язання збиралися разом на свіжому повітрі в колі однодумців.

В’яжіть із задоволенням та будьте щасливими! Адже:

1. В’язання гармонізує жіночу природу

2. В’язання заспокоює та знімає стрес

3. В’язання дарує відчуття захищеності

4. В’язання – це йога для мозку!

5. В’язання знижує ризик деменції

6. В’язання об’єднує

7. В’язання дарує радість Воно дарує радість і тим, хто в’яже; і тим, хто самореалізується, займаючись улюбленою справою, і тим, хто носить в’язані вироби; і навіть тим, хто споглядає всю цю плетену красу!

Запрошуємо долучатися до клубів рукодільниць «Майстриня» та «Чарівний клубок», що збираються у бібліотеці-філії №8.

                                                                   

Батько українського бестселера, містик та літературний велетень

«Його книжки читають і за написаними ним історіями знімають художнє кіно.Українському письменникові Василю Шкляру 10 червня виповнюється 70 років. Шкляра називають «батьком українського бестселера», а про його роман «Залишенець. Чорний Ворон» чули усі, його читають солдати на фронті. За цей роман Шкляра нагородили Шевченківською премією, але він відмовився, і тоді його шанувальники самі зібрали йому «народну премію»*.

Василь Шкляр пише про сьогодення, минуле та майбуття нашої країни. Його герої надзвичайно близькі та знайомі. Вони змагаються, борються не шкодуючи власного життя, попри все, перемагають.

Трохи про громадську позицію та художнє кіно.

• У 2009 році виходить найвідоміший роман Шкляра «Залишенець. Чорний Ворон».

• За цей роман у 2011 році Василя Шкляра визнають лауреатом Шевченківської премії.

• Шкляр відмовляється від премії, заявивши, що у такий спосіб висловлює свій протест із приводу того, що Міністерство освіти України очолює, за його словами, «українофоб Дмитро Табачник».

• Юрій Андрухович запропонував зібрати 280 тисяч гривень для автора історичного роману «Залишенець. Чорний ворон» на знак шани до його творчості.

• «Народну Шевченківську премію – «Залізний Мамай» Василеві Шкляру вручили у квітні 2011 року у Холодному Яру – біля пам’ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупаки.

• Лауреат подякував і сказав, що зібрані громадянами кошти пішли на створення художнього фільму за романом «Чорний ворон».

• У 2011 році Шкляр створив Міжнародну благодійну організацію «Фонд Василя Шкляра. Холодноярська Республіка».

• Фільм почали знімати уже після початку агресії Росії. В український прокат стрічка вийшла у грудні 2019 року

Також у цей час Василь Шкляр написав і видав романи «Маруся» (2014), збірку «Чорне сонце» (2015), «Троща» (2017), «Характерник» (2019).

Шкляр – лауреат багатьох літературних премій, зокрема: «Золоте перо», «Золотий Бабай», «Коронація слова», «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну фантастику», Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка,

Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського в номінації «Художня література» за роман «Характерник»

Запрошуємо до бібліотеки-філії №8 для знайомства з видатним письменником-сучасником.

Джерела: 

*   https://www.radiosvoboda.org/a/yuviley-vasylya-shklyara-tsytaty/31299230.html

 

Ностальгічна поезія Оксани Карпенко

Кожен розуміє сенс великого слова «любов» по-своєму. Адже ніхто ніколи не зможе полюбити так як інша людина. Для всіх любов – це унікальне почуття, яке неможливо описати словами, яке наповнює всю душу людини, який змушує серце битися сильніше, а світ здається краще і чистіше. Почуття любові до ближнього простій людині дуже складно описати, її можна лише відчути.
І тільки поети і письменники  в змозі підібрати правильні слова. До вашої уваги ностальгічна поезія Оксани Карпенко.

***

Я буду з тобою до віку...
До твого, до мого - не знаю!..
Як води несуть свої ріки,
Мої почуття не згасають.
Ти поруч, чи далеч між нами,
Твій голос лунає у скронях.
Розлуку не важим роками...
Чекання квітує як сонях...
А як же поміряти відстань:
В роках, кілометрах, чи сумі?
З любов'ю удвох я приходжу на пристань,
Де ніжність і тиха задума...
В безжальнім стрімкім водоспаді
В роках розчиняються мрії
Що буде - не дано нам знати...
Ти поруч - я знову лелію...
01.06.2021

Окраса золотого віку

І знову радість.  Клуб «Золота осінь» Академії пенсіонерів знову приніс свято до бібліотеки №8. Звучать чудові українські пісні та аплодисменти один одному, вдячність що «ми живі і здорові». Зворушливий, щирий захід, що знову нагадує, українці неймовірна нація – вміє гуляти, співати, зичити здоров’я  та тримати цей світ на невимовному позитиві. Як завжди, містяни радо долучилися до концерту, гучно підтримуючи вокальний ансамбль, що повсякчас прикрашає наші бібліотечні заходи.

Дружба по цеху або що спільного в Гоголя з Пушкіним

Неизвестный художник. Пушкин у Гоголя, хромолитография, издание Сытина

З юних років ми дізнаємося, що існують близькі люди, з якими приємно та цікаво, які дотримують обіцянок і в усьому допомагають. Ім’я цим людям – друзі.  Саме їм присвячене сьогоднішнє свято – Всесвітній день друзів.

Цікаво дізнаватися про характер чи оточення тих, хто вже нічого не може  розказати про своє минуле, наприклад про наших рідних або визначних особистостей минулих епох. Можливо ви здивуєтеся, але Автор роману «Великий Гетсбі»  Френсіс Скотт Фіцджеральд  і майбутній лауреат Нобелівської премії Ернест Хемінгуей  мали дружні стосунки. Незважаючи на відмінності в способі життя, мисленні і прагненнях, вони зуміли швидко подружитися. Фіцджеральд допоміг Хемінгуею опублікувати його твори, проте незабаром їх дружба почала валитися в міру того, як Хемінгуей ставав відомим, а Фіцджеральд, навпаки, втрачав свою популярність. Між письменниками почалося суперництво, яке вкрай погубило їх дружбу. У своїх листах друзям Фіцджеральд писав, що дружба з Хемінгуеєм - «одна з найяскравіших сторінок в моєму житті».

А ось ще одна пара друзів: Джон Рональд Руел Толкін і Клайв Стейплз Льюїс. Перша зустріч двох англійських письменників відбулася в 1926 р на зборах англійського факультету в Мертон-Коледжі. Спочатку вони ставилися  один до одного дуже насторожено, але незабаром стали хорошими друзями, якими залишалися протягом двадцяти років. У Толкіні Льюїс знайшов цікаву, дотепну й освічену людину, яка була переконаним християнином, і завдяки йому Льюїс повернувся в лоно церкви. Хоча і не зовсім так, як хотілося б самому Толкіну, який, будучи лютим католиком, не надто прихильним до протестантів та їх світогляду. Саме релігійні відмінності, швидкозростаюча популярність автора «Хронік Нарнії» і нові друзі Льюїса, до яких Толкін його ревнував, послужили причинами того, що з середини 30-х років дружба між письменниками почала вщухати.

Трумен Капоте і Харпер Лі. Капоте був сусідом і другом дитинства письменниці, відомої сьогодні світу завдяки своєму роману «Убити пересмішника». Дружба двох великих письменників почалася, коли їм було по шість років, і тривала аж до смерті Капоте в 1984 г. Не раз у своїх творах друзі наділяли героїв якостями один одного. Так, Капоте став прототипом для маленького хлопчика Ділла Харріса в вищезгаданому романі Харпер Лі. Капоте теж вивів Лі в своїх творах, наприклад, в романі «Інші голоси, інші кімнати» - в образі Айдабел Томпкинс.

І нарешті, Олександр Сергійович Пушкін і Микола Васильович Гоголь. Дружба Гоголя і Пушкіна - високий зразок творчого спілкування двох великих письменників. Пушкін був на десять років старшим за Гоголя. Зустрілися вони, коли Пушкіну було 31 рік, а Гоголю - 21. Великий поет був дуже вибагливий на знайомства, а похвалитися дружбою з ним могли дві-три людини. Гоголь виявився для нього подарунком долі. «Маленький скарб» - так назвала Гоголя одна з подруг Пушкіна, красуня Смирнова. До моменту знайомства у Гоголя вже була готова перша частина «Вечорів на хуторі біля Диканьки». Пушкін написав на неї прекрасну рецензію. Він високо оцінив майстерність автора повістей, їх художню своєрідність, Пушкін відчув у Гоголя такий талант, який все спокутував. Як відомо, він подарував Гоголю сюжет майбутньої відомої комедії «Ревізор». «Втім, - говорив поет, - я не написав би краще. У Гоголя безодня гумору і спостережливості, яких в інших немає ». Пушкін подарував Гоголю задум ще одного твору - знаменитої поеми «Мертві душі».

У кожного, наче в планет, є свій супутник, а може й кілька – одна з найвірніших та найдорожчих людей чи просто хороші знайомі, але ті, хто надихають на звершення, стають опорою і втіхою. Відносини Гоголя і Пушкіна - приклад безкорисливої творчої дружби двох великих письменників, коли старший, вже відомий письменник, гідно оцінює талант молодшого, щиро намагається допомогти йому знайти свою дорогу в літературі, а молодший, схиляючись перед генієм старшого, глибоко розуміє і оцінює його творчість. 

Бажаємо нашим читачам ніколи не знати недостачі такої важливої в житті дружньої підтримки. Не забувайте, що навіть справжню дружбу потрібно живити і власними зусиллями. Тож бажаємо всім друзям хороших стосунків з оточуючими та гарного настрою!

Джерела: https://libr-universalka.blogspot.com, 

https://www.liveinternet.ru/users/2010239/post452759878/

Світовий океан - колиска життя

В бібліотеці-філії №8 оформлена виставка присвячена Всесвітньому дню океанів, який традиційно відзначаємо 8 червня.

Це всесвітній день боротьби за збереження біорізноманіття мешканців морських глибин і стабільну екологічну ситуацію в океанах.

Відзначати всесвітній день океанів було запропоновано на міжнародному Саміті Землі 1992 року в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). У цей день співробітники багатьох зоопарків, акваріумів, дельфінаріїв координують свої зусилля, щоб боротися за збереження біологічного різноманіття та збереження екології.

         

Картина Марини Потіхи в техніці "флюїд-арт"

Запрошуємо відвідати виставку художниці у нашій бібліотеці.

Крім нас ніхто планету не врятує

Почнати з себе 

1. Відмовитися від поліетиленових пакетів – екологічно та економічно

Близько 5 трильйонів поліетиленових пакетів споживаються у світі щороку, близько 10 мільйонів - щохвилини. 

Що зробити?

Просто зменшіть їх споживання. Наприклад, в магазині замість них можна використовувати багаторазові торбинки. Це не тільки зменшить кількість споживаного вами поліетилену, а й допоможе заощадити.

2. Відмовитися від одноразових пляшок та посуду

Лише 9 відсотків усіх пластикових відходів, які були коли-небудь вироблені, були перероблені. 

Що зробити?

Замість того, щоб купувати воду у пластикових пляшках, можна придбати пляшку багаторазового використання і носити воду з собою. Замість одноразового посуду – звичайний.

3. Бути енергоефективним у побуті

Глобальні викиди вуглекислого газу при виробництві енергії у 2017 році зросли до 32,5 гігатонн, встановивши рекорд. А поліпшення світової енергетичної ефективності у 2017-му різко сповільнилося.

Що зробити?

Вдень по-максимуму використовуйте ресурси природного світла. Коли вже вмикаєте світло ввечері, робіть це тільки там, де це необхідно Використовуйте енергозберігаючі лампи – вони служать довше і споживають менше енергії, ніж звичайні. Особисто я восени та взимку ще люблю свічки – і електроенергію економить, і романтично.Не грійте в чайнику більше води, ніж потрібно. Замість того, щоб сильніше увімкнути опалення, можна вдягти улюблений светр.

4. Обирати найбільш екологічній транспорт

Типовий легковий автомобіль викидає приблизно 404 грами вуглекислого газу на милю (1,6 км). Протягом року середньостатистичне авто викидає 4,6 тонн вуглекислого газу. 

Що зробити?

Можна їздити на роботу на громадському транспорті. А ще краще - на велосипеді або більше ходити пішки. 

5. Економити воду

Свіжа, чиста вода – це обмежений ресурс, ситуація з яким наступна: 2.1 мільярди людей у світі не мають доступу до безпечної питної води. 

Що зробити?

Економити воду, насправді, не так важко. Замість ванни, можна прийняти душ. Вимикання води, поки ви чистите зуби два рази на день, може зберегти 30 літрів води на день – а це 900 літрів на місяць.

6. Купуйте менше та не викидайте

Досить часто стається так, що речі, які ми купуємо, стають нам невдовзі непотрібними.

Що зробити?

Щоб зменшити кількість сміття, організуйте “кругообіг речей в природі”, виставивши непотрібні меблі, речі побуту або книги, їй підберуть ті, хто їх потребує.

7. Сортувати сміття і віддавати на переробку

Замість того, щоб скло, пластик та папір опиниляся на полігоні чи в океані, вони можуть бути перероблені на інші продукти. 

Що зробити?

Віддавати на переробку можна такі речі як папір, батарейки, пластик, скло та багато іншого. Але пам’ятайте, що не весь пластик та не весь папір можна віддавати до спеціальних пунктів, а батарейки, побутові прилади та комп’ютерну техніку треба утилізувати особливим чином. Про це все ви зможете дізнаєтеся, знайшовши спеціальні позначки в інструкції чи на самому, наприклад пластиковому, предметі.

Джерело:

https://ukrainian.voanews.com

Гострого пера, влучних заміток та приголомшливих відкриттів!

Щиро вітаємо білоцерківську спільноту журналістів з професійним святом! Дякуємо за те, що інформуєте жителів міста про всі важливі події та прикрашаєте цей світ завжди новим, влучним художнім словом! Спасибі й за те, що висвітлюєте і роботу міської бібліотечної системи; за підтримку та доброзичливсть.
Нехай ваша нива дає щедрі врожаї, а всі колеги хай не знають втоми. Гострого пера, влучних заміток та приголомшливих відкриттів!
Бібліотека-філія №8

Захоплююче свято на «бібліотечній галявині»

Сповнене яскравих барв, емоцій захоплююче свято до  Міжнародного дня захисту дітей відбулося першого червня на «бібліотечній галявині» та приміщенні  філії 8. Різноманітні конкурси, веселі квести, цікаві майстер-класи, музика, ігри, та багато іншого з того, що підготували невтомні бібліотекарі-організатори , викликали безмежжя позитивних емоцій. Святкування пройшло з величезним успіхом не лише у самих винуватців свята - найменших мешканців житлового масиву Леваневського, а також у їхніх батьків.

Свято вдалося на славу й принесло у душі кожного   красу літа , ніжність квітів та сонячне тепло.

Дякуємо усім, хто розділив з нами цю подію!