понеділок, 30 серпня 2021 р.

У зранені небеса

"Герої Майдану", "янголи Інститутської", "Небесна сотня"... Зараз це не просто слова, це біль, загорнений у них, це саме життя, що так легко випурхнуло, залишивши по собі плач і порожнечу. Кінець 2013 – початок 2014 років змінив нашу свідомість, виокремивши найкращих, кинувши їх у пекло... Свідомих вибору, сміливців, що стояли за своїх, за близьких, за рідних. В генетичний код наступних поколінь буде закладено опір злочинній владі, готовність загинути, готовність піти. Серце не вірить досі, що пролито кров патріотів у мирній державі, у самій її столиці. Влада жорстоко і цинічно вбила беззбройних протестувальників, миротворців, батьків та їх дітей - цвіт нації.

Згадаймо всіх білоцерківців, що їздили на Майдан і вшануймо пам'яттю тих, хто не повернувся. Пам'ятаймо про кожного українця, що лишив свою сім'ю, вірячи що залишить її в безпечній, новій країні лише виконавши свою місію. Пізніше її спробують очорнити, пізніше її будуть оспівувати. Що буде в підручниках покаже історія, та кров не вода, та кров - не вода...

пʼятницю, 27 серпня 2021 р.

Без сала й хліба мало. День українського делікатесу

27 серпня українці відзначають День сала, яке вважається національним продуктом та є практично в кожній українській оселі.

Багато хто вважає, що українці поїдають цей продукт кілограмами та вживають його щодня. Але проведене в Європі опитування показало, що українці займають лише 13 позицію у переліку країн, де споживають цей продукт. З’ясувалося, що в Україні м’ясо курки більш популярне, ніж свинина.

Прізвище «Сало» утворене від аналогічного прізвиська. «Салом» називали рід прямих нащадків запорізьких козаків на Дону.

Запрошуємо на дегустацію численних кулінарних книг, що розкриють вам секрети неперевершеної української кухні.




четвер, 26 серпня 2021 р.

Іван Франко – титан української літератури


27 серпня виповнюється  165 років від дня народження Івана Франка – видатного письменника, автора: «Перехресних стежок»,  «Мойсей», «Захар Беркут»   та інших  шедевральних творів . Ювілею класика було присвячено літературний портрет « Знакова постать української та світової літератури», який відбувся у бібліотеці-філії № 8 для слухачів Академії пенсіонерів «Золота осінь». Учасники заходу мали змогу ознайомитися не тільки  з творчість великого Каменяра, але  із його особистим  життям. Бібліотекар Вікторія Вітряк розповіла присутнім про трагічну життєву долю   Івана Яковича. «Тричі мені являлася любов...». В нього було три кохання, три жінки: «Одна несміла, як лілея біла...», «Явилась друга — гордая княгиня...», «Явилась третя... — і очам приємно...». Та до одної жінки він проніс свої почуття   крізь усе життя …  До уваги відвідувачів презентована  книжкова виставка: « Іван Франко – титан української літератури». Наприкінці виступу було багато  запитань стосовно його творчості та  особистого життя.

По життю твердим кроком разом з Емі Морін


Ви, певне, скучили за оглядами книг, що є в нашій бібліотеці. Зокрема, знаю, що ви очікуєте новинок мотиваційної літератури. Радує, що ви розвиваєтеся, стаєте міцнішими і розважливішими. Тож нам приємно бути провідниками до такого важливого джерела знань як книга для самовдосконалення.                      

Сьогодні знайомимо вас із самобутнім бестселером Емі Морін «13 звичок, яких позбулися сильні духом люди». На жаль, він потрапить до рук не всім. Та хто таки вділить часу для того, щоб закрокувати по життю твердим кроком, таки дізнається багато нового з того, що таки заважає мріяти і діяти результативно, що завжди муляло, але ховалося від вас надто вдало.

Ще одна цінність книги в тому, що написана вона як тренінг, якщо кілька теоретичних фраз не закріпилися у вашій свідомості, вони тут же розтлумачуються на прикладі реальної історії, що скажу, дуже дохідливо. Мені здається навіть, що люди, які її прочитають стануть добрішими, а втім, прочитайте і напишіть відгук).

середу, 25 серпня 2021 р.

Святкуємо разом: Незалежність у серцях містян


З кожним роком спостерігаємо як для містян Україна стає все ціннішою. Традиційно бібліотека8 взяла участь у святковій програмі до Дня Незалежності України. Зворушливі читання віршів, вікторини та загадки – усе припало до смаку нашим відвідувачам. Приємно, що нас вважають берегинями культурного життя і довіряють таку важливу просвітницьку місію. Щиро вітаємо зі святом і зичимо миру та розквіту держави.



вівторок, 24 серпня 2021 р.

Молоді, сильні та незалежні! Головне державне свято


День Незалежності України – головне державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня. Це результат багатовікової боротьби українського народу та його найвидатніших синів за незалежність України, яка впродовж усього свого існування страждала від посягань загарбників і в різні періоди входила до складу різноманітних держав та утворень. Ми на шляху усвідомлення своєї самобутності, на шляху формування нових суспільних традицій молодих, сильних і незалежних!

Щиро вітаємо з Днем прапора та Днем Незалежності. Приурочуємо цим святам підбірки цікавих фактів, адже мало хто знає, що:

1. Вперше День Незалежності України святкували не 24 серпня, а 16 липня ‒ у день, коли Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990-му, дав змогу через рік проголосити незалежність. І вже після цього свято вирішили відзначати 24 серпня.

2. Рішення про проголошення незалежності не було простою забаганкою політиків. Його ухвалювали за допомогою всенародного референдуму, на який винесли лише одне запитання – «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Понад 90% українців в усіх областях країни висловили схвальну думку. Найбільша підтримка була в Тернопільській (98, 67%), Івано-Франківській (98, 42%), Львівській (97,46%), Черкаській (96, 93%), Рівненській (95,96%) та Київській (95,52%) областях.

3. 24 серпня 1991-го скликали надзвичайне позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Це сталося через три дні після подавлення путчу консервативних сил Радянського Союзу, які прагнули повернути СРСР без демократичних перетворень і «перебудови».

4. За незалежність України проголосували 346 депутатів, і навіть комуністи. Більше того, представник компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував серед перших кроків незалежної влади реформувати армію і ввести власну валюту.

5. Одразу після завершення позачергового засідання, 24 серпня 1991 року, опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців біля трибуни. Пісню підхопили навіть мітингувальники на вулицях.

6. Чернетку Акту про проголошення незалежності України Левко Лук’яненко і Леонтій Сандуляк написали у шкільному зошиті за півтори години вранці 23 серпня. Для документа обрали визначення «акт», бо слово закон здавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію. А, наприклад, універсал – пов’язували з Петлюрою, це могло відлякати комуністів.

На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишають написи: «Слава Україні», «Ще не вмерла і не вмре», «Від сьогодні – будьмо».

7. В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор. З ним українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також підняти національний прапор над куполом парламенту.

8. Прапор піднято на офіційному флагштоку біля київської міськради. Це вперше з червня 1920 року український прапор замайорів над Києвом. 24 липня жовто-блакитні стяги заповнили весь Хрещатик.

9. Державний прапор України офіційно затвердили як державний символ України 28


січня 1992-го. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня Державного Прапора України, який святкують щороку 23 серпня.

Золотий, жовтий колір стяга символізує Творця, Бога-Отця і взагалі Вищу Духовність. Синій – це усе земне, а також свободу вибору, якою Творець наділив свої творіння у надії, що вони нею не зловживатимуть. Значення синього і жовтого кольорів на прапорі традиційно теж трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці й достатку. Також синій і жовтий ‒ це вогонь і вода, чоловіче й жіноче єство. І все ж, головна ідея синьо-жовтого ‒ це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.

10. 24 серпня 1994-го в Києві на Хрещатику відбувся перший військовий парад, присвячений дню проголошення Незалежності України.

11. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

12. Першою українську незалежність визнала Польща.

13. Як відзначається День Незалежності України? У це важливе державне свято по всій Україні відбуваються святкові ходи, військові марші, паради, концерти, до знакових пам’яток покладають квіти. Відзначають День Незалежності і за кордоном – різноманітними акціями, мітингами, флешмобами, концертами та іншими заходами.


понеділок, 23 серпня 2021 р.

Під стягом жовто-синім боронимо свою державу


Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі. З проголошенням незалежності України було віддано належне синьо-жовтому знамену й визначено його національним символом впродовж багатьох століть. Від козацьких часів до війни з Росією захисників держави оберігає наш стяг, а вони несуть його як найдорожчу святиню крізь запеклі бої.

Щиро вітаємо з Днем прапора та прийдешнім Днем Незалежності. Приурочуємо цим святам підбірки цікавих фактів, адже мало хто знає, що:

1. Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо-жовтого забарвлення – він був червоним, малиновим і червоно-синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гамму кольорів.

2. Використання жовтого та синього кольорів (з різними відтінками) на символіці часів Київської Русі простежується від прийняття християнства.

3. Жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на хоругвах, прапорах і клейнодах українського козацтва.

4. Жовто-синіми були прапори УНР і ЗУНР в 1917-1919 роках.

5. Серед прапорів слов’янських країн тільки український і боснійський не мають червоного кольору на полотнах.

6. Найбільш резонансним підняттям синьо-жовтого стягу за радянських часів вважається дата 1 травня 1966р. У ніч перед Першотравнем прапор з'явився на флагштоку перед будівлею Київського інституту народного господарства в Києві замість традиційного червоного прапора.

7. Офіційне підняття стягу відбулося 24 липня 1990р. на флагштоку перед будівлею мерії Києва.

8. В якості державного прапора України синьо-жовтий стяг був затверджений Постановою
Верховної Ради від 28 січня 1992

9. Китайська художниця Мао Мао в 1992 році попросила першого президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на думку Мао, символізувало біди для держави.

10.  23 серпня 2004 року тодішній Глава

держави Леонід Кучма підписав президентський Указ №987/2004 "Про День Державного Прапора України", в якому встановлено День Державного Прапора України, який щороку відзначається 23 серпня.

11. У 2016 році українські альпіністи встановили наш прапор на вершині найвищої вулкана – Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота – 6872 метри.

пʼятницю, 20 серпня 2021 р.

Книжковий вернісаж «Сильна, єдина, вільна!»



Друзі, уже скоро вітатимемо Україну з 30-річчям Незалежності.

На честь святкування бібліотека #8 запрошує на книжковий вернісаж «Сильна, єдина, вільна!»
Що побажати їй? Якою хочемо бачити Україну завтра?
Упродовж цих років українські автори розмовляли з читачами про найважливіше. Їхня поезія та проза стала літописом змін, які відбувалися у нашій країні. У книжках письменники ділилися перемогами та поразками, радістю і болем, надією – усім, чим жив наш народ.
Святкуючи разом з вами, бібліотека #8 від душі бажає віри у щасливе майбутнє України.





четвер, 19 серпня 2021 р.

Сильна, єдина, вільна!

Продовжуємо урочистості, присвячені тридцятому Дню Незалежності України. На галявині перед бібліотекою#8 відбулося щире, патріотичне і незабутнє свято. Пісенні виступи, конкурс читців поезії про Батьківщину та весела розважальна програма порадували читачів бібліотеки та містян, що як завжди висловили захват від концертної програми та добрих емоцій від шаленої підтримки учасників. Вітаємо з прийдешнім святом і пишаймось що ми українці!

вівторок, 17 серпня 2021 р.

Прапорові барви України: віртуальна книжкова виставка


Не за горами святкування Дня українського національного прапора, якому приурочена книжкова підбірка, що допоможе осягнути велич національної символіки, її історичні передумови й територіальні особливості, її значення для кожного українця!

Бібліотека8 щиро вітає зі святом та запрошує до читання в блозі та офлайн.


Під прапором рідним вставай, Україно!
 Сценарії шкільних заходів про українську національну символіку / Упорядн. Ткачов С.В. ― Харків-Тернопіль: Видавництво «Ранок», 2009, ― 176 с. ― (День святковий). 

Мета цієї книги – допомогти вчителям, класним керівникам в організації тематичних заходів про українську національну символіку. Видання містить добірку сценаріїв патріотичного спрямування і орієнтоване на учнів загальноосвітніх шкільних і позашкільних закладів.

Національний прапор України // Сергійчук В. І. Національна символіка України. – Київ, 1992. – С. 85.

Сьогодні, в час відродження національної самосвідомості, гостро постає проблема української символіки. Правильну відповідь може дати лише ретельне вивчення історичних джерел, котрі збереглися дотепер. Читач відкриє для себе багато нового й цікавого, познайомившись із маловідомою інформацією про традиції використання нашим народом гербів, прапорів, гімнів протягом тисячоліть. І зауважить, що у священних символах України народ прагнув відобразити і ясні зорі, і тихі води, і край веселий, і мир хрещений, і славу, і волю...

Ерстенюк М. Прапор / М. Ерстенюк // Довідник з історії України: (А-Я) / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. ― К., 2013. ― С. 620‒621.

Надзвичайно ємка та цікава стаття, яка не лише трактує  прапор у загальному значенні, а відкриває нам історію становлення  найдавніших прапорів в Україні, таких як прапор Київської держави, корогви Галицько-Волинського князівства, Запорізької січі, УНР, ЗУНР, Карпатської України. Історія нашої держави багата на героїчне минуле, що неминуче породжувало виникнення символіки, з якою і за яку воювали українці всіх часів.  Усі ці знамена, трансформуючись, втілилися у нинішньому прапорі України – великій святині роду.

Демянюк І. В. Ми вище прапор підіймемо! : нарис історії боротьби за українську національну символіку на Рівненщині.1988−1991 роки : монографія / І. В. Демянюк. – Рівне : М. Дятлик, 2013. – 128 с.

Висвітлюється боротьба за українську національну символіку на Рівненщині протягом 1988−1991 років, її вияви в ідеологічній, громадсько-політичній діяльності та відношення тодішньої влади до цієї проблеми. Боротьба за українську символіку та протистояння їй розглядається через діяльність головних учасників тодішнього політичного процесу в Україні й на Рівненщині.

Гломозда К.Ю, Яневський Д.Б. Історичні гербові відзнаки та прапорові барви України (українська національна символіка: походження, традиції, доля) / К.Ю. Гломозда, Д.Б. Яневський // Минуле України: відновлені сторінки / Редкол.: І.М. Хворостяний (голова) та ін. ― К.: Наук. думка, 1991. ― С.26−60.
Кольори символіки, притаманні певній території, традиційно втілюються у найважливішій святині – національному  прапорі. Книга «Історичні гербові відзнаки та прапорові барви України (українська національна символіка: походження, традиції, доля)» К. Гломозди та Д. Яневського містить опис найдавніших прапорів від давньоруських і козацьких часів до часів незалежності та описує виникнення жовто-блакитного прапору, який очолив галицький національно-визвольний рух.

Січинський В. Український тризуб і прапор. ―  Вінніпеґ: Вид. спілка Тризуб, 1953, ― 72 с.: іл.

В. Січинський - член Наукового товариства ім. Шевченка, один із засновників Асоціації незалежних українських митців у Львові, член Літературно-художнього товариства у Харкові, Історико-археологічного товариства у Кам’янці-Подільському.  Вважався реформатором книжкового оформлення. Розробляв і створював друкарські та фірмові знаки, марки, плакати, виконав кілька десятків карбонів з гербами українських земель, мапами України тощо. 

«Український тризуб і прапор» - вагома праця відомого українського архітектора, графіка, мистецтвознавця і бібліографа про походження та значення української національної символіки.


понеділок, 16 серпня 2021 р.

Перший Медовий Спас – традиції українського народу

Напередодні одного з самих шанованих у православних християн свята Маковія або Медового Спасу в бібліотеці#8 відбувся майстер клас «Оберіг української родини».  Щорічно вже стало доброю традицією, що гурток «Майстрині» проводять такі зустрічі  по виготовленню букетика-маковійчика.  Завідуюча бібліотекою Світлана Хмільова познайомила присутніх з історією та традиціями свята. За народними повірями господиня повинна скласти такий хатній оберіг власноруч. Кожна квітка в ньому має своє призначення. В букеті обов’язково мають бути дозрілі голівки маку. Окрім маку букет складався з чорнобривців, айстр, жоржин, гвоздик, брали й одну-три квітки барвінку, васильки, чебрець, можна було вкладати й петрові батоги, м’яту, любисток, материнку, нагідки, сонях, деревій... 
М’ята оберігає сім’ю від усякої напасті й додає здоров’я, ласкавці сприяють родинній злагоді, сонях − символ сонця, материнка – на захист родинних зв’язків, для сили роду, рута на нагідки – від хвороб, калина – на дівоче щастя. Кожна рослина має своє призначення і свої лікарські властивості. Тож кожен має вибрати саме те, що кожному підходить. Захід відбувся на  сонячній бібліотечній галявині. Кожен присутній власноруч створив свій маковіївський оберіг, а ще отримав гарний позитивний настрій у передчутті свята.

                                                                                                                     Світлана Хмільова

четвер, 12 серпня 2021 р.

190 років від народження Олени Блаватської

"Сила і енергія її характеру вразили мою уяву, і я захотів почути вчення жінки, яка не лише здолала переслідування і труднощі всякого роду, але й пересилила найсмертоносніше знаряддя нашого віку: насмішку, зневажливий регіт, що пролунав у двох частинах світу. Вона одна з усіх вождів людства дала мені істинне пізнання і навчила стояти за правду перед лицем всього світу".
Генрі Олькотт, полковник американської армії, журналіст:

"Її життя було суцільним мучеництвом з любові до людей… далека від будь-якого егоїстичного мотиву, вона присвячувала життя і силу справі любові, не очікуючи ні вдячності, ні нагороди".
Уільям Кінгслад, автор "Євангелія праведності" та ін. книг і чисельних статей з питань Теософії:

"Провідною нотою усіх її вчень та всього життя її була самопожертва. Так вона навчала нас теософії не словами, а прикладом. Вона сама була найбільшою з теософів не тому, що створила теософський рух і принесла світу скарби древньої Мудрості, а тому, що здатна була на велике самозречення".
Раі Лахірі, індійський брахман, опісля активний член Теософського товариства:

"Та невже людям Заходу недостатньо того, що гордий брахман, котрий ніколи ні перед ким не схиляв голови, окрім Вищого Сущого, якщо він перед цією білою йогинею Заходу складає руки, мов слухняне дитя?"
Махатма Ганді - індійський державний і політичний діяч, національний герой. Один із керівників та ідеологів національно-визвольних рухів Індії. Сформулював філософію ненасильства, що вплинула на національні та міжнародні рухи прихильників мирних змін.

БЛАВАТСЬКА Олена Петрівна (у дівоцтві Ган; 12.08(31.07).1831– 08.05(26.04).1891) – мислитель, окультист, митець, письменниця. Народилася в м. Катеринослав (нині Дніпропетровськ) в сім'ї офіцера. Двоюрідна сестра С. Вітте. Початкову освіту здобула вдома. Від 11 років, після смерті матері – літератора Олени Ган, виховувалась у родині діда – саратовського цивільного губернатора Андрія Фадєєва, колишнього правителя катеринославської контори іноземних колоністів. 1849 взяла шлюб із єреванським віце-губернатором Никифором Блаватським, невдовзі, залишивши чоловіка, поїхала до Керчі й звідти – до Стамбула. У мандрах Єгиптом, Францією, Великою Британією, Індією та ін. країнами оволоділа багатьма мовами, різноманітними знаннями, цікавилася психологічними феноменами. Виступала вершницею, капельмейстером, а також із фортепіанними концертами. Вдалася до спіритизму (пізніше відійшла від нього).

Її цікавили незвичайні та надприродні явища. Жила в Індії, Америці, де досліджувала різноманітні релігії, міфології, культи, стародавні філософські системи. У 1848 -1875 роках здійснила тричі навколосвітню подорож.

У 1875-1886 році (за різними даними) в Нью-Йорку разом з полковником Генрі Олкоттом заснувала Теософське товариство, головною метою якого було "створити ядро Всесвітнього Братерства, де не буде мати значення різниця раси, колір шкіри, стать, каста й віросповідання".

Під псевд. Радда-Бай в рос. пресі надрукувала нотатки "Из пещер и дебрей Индостана" (перше окреме вид. – М., 1883), "Загадочные племена" ("Русский вестник", 1884–85). Від В останні роки життя написала англ. мовою книги "Таємна доктрина", "Ключ до Теософії", "Голос тиші", езотеричний збірник "Жахливі оповідання".

Цікаво знати:

*1991 році кіностудією «Центрнаучфільм» був знятий фільм «Хто ви, мадам Блаватська?». Головну роль у фільмі зіграла народна артистка Росії Ірина Муравйова. Всі роботи О. П. Блаватської, як і раніше перевидаються, часом у кількох редакціях. Її твори перекладені на всі європейські мови, а також на іврит, арабську, тамільську, гінді, китайську, японську, в'єтнамську та багато інших. У 1975 році урядом Індії була випущена пам'ятна марка, присвячена 100-річчю створення Теософського товариства. На марці зображено печатку Товариства і його девіз: «Немає релігії вище істини».

*Родовід Олени Петрівни Блаватської з материнського боку сходить через Михайла Чернігівського до засновника державності на Русі — Рюрика. Прямим предком О. П. Блаватської, з материнської лінії, був Сергій Григорович Долгорукий (відомий дипломат свого часу) — брат Олексія Григоровича Долгорукова, члена Верховної таємної ради при Петрі II. Сергій Григорович був прадід Олени Павлівни Фадєєвої-Долгорукої (бабуся Блаватської) і прапрадід Олени Петрівни Блаватської.

*В автобіографічній книзі "Моє життя" Махатма Ганді зазначав, що на його світогляд вплинули особисте спілкування з членами Теософського суспільства та читання праць Олени Блаватської. Також він говорив, що для нього було б радістю "торкнутися краю одягу пані Блаватської".


середу, 11 серпня 2021 р.

А. Р. Т. ерія


Береш іноді до рук мистецьку літературу, і відкривши її відчиняєш вікно в окремий вимір, окремий світ – тонший, кращий і яскравіший.  Ми вирішили дослідити які зараз існують  мистецькі журнали і натрапили на розвідку Марії Глушко. У своїй роботі вона наводить такі назви як: «ART UKRAINE», «Артанія», «Образотворче мистецтво», «ШО»,«KORIDOR», «ПРО STORY»,  «AZH (АЖ)», «Рlatfor.ma».

Хоча деякі з журналів перейшли в інтернет-простір, наводимо актуальні посилання, за якими можна ознайомитися з українською мистецькою пресою, що розвиває аналітичне та художньо-образне мислення читачів, створює умови для розвитку особистості, самовдосконалення та формує  інтелектуальний простір нації.

https://www.artukraine.com.ua/

http://artanija.com/

http://presa.ua/obrazotvorche-mistectvo.html

https://journals.ua/hobbies/sho/

http://www.korydor.in.ua/ua/

https://prostory.net.ua/ua/

https://commons.com.ua/uk/tags/rep/

https://platfor.ma/

Почерпнули ми і сайт journals.ua, сайт для пошуку українських журналів.



Також пропонуємо долучитися до словесного, зображального та акторського мистецтва у бібліотеці8. Радимо зануритися у світ прекрасного, читаючи зокрема журнали "Дніпро", "Всесвіт" та "Кінотеатр".



вівторок, 10 серпня 2021 р.

«Ми проти вас». Ми ведмеді

У 2013 році Фредріка Бакмана визнано найуспішнішим автором Швеції. А англомовна версія його роману «Друге життя Уве» 42 тижні очолювала рейтинги «New York Times». 

«Ми проти вас» це продовження роману «Ведмеже місто».  Персонажі Бакмана – це неймовірні магніти, солодка патока, яка вже ніколи не відпустить, бо їх почуття на грані, їх світ – на грані, гра за себе і за тих, для кого ти – все.

Це розповідь про сім’ю, ту що дає життя та оберігає і ту, яку ти знаходиш за межами своєї домівки; про важливість чесних відкритих стосунків, і страшенну нестачу  знань як зберегти себе в умовах суворої природи та (особливо!)  у світі суворих людей. Інколи від неминучого насильства врятує тільки  міцне  коріння дружби.  Інколи в наших слабкостях наша сила і вона зростає до неймовірних розмірів, коли вся арена, вся планета тебе то засуджує, то чекає від тебе дива...



пʼятницю, 6 серпня 2021 р.

Без Коте й життя не те: Міжнародний день котів


Не секрет що в нашій бібліотеці є великий сентимент до завзятих читачів, а чи може в таких чуттєвих працівників не зародитися ніжності і до тих, хто надихає, розслабляє і невимовно мотивує. Йдеться про мудрого, спокійного, нестримного і бешкетного Кота.

Оскільки невдовзі будемо святкувати день цього незалежного пухнастика, радимо вам прочитати своєрідний книгу-порадник як досягти рівня ментального розвитку як у кота «Думай і дій як кіт»  Стефана Гарнье та її продовження.

Це книги для розвитку, що будуть корисні не лише любителям котів, а й тим, хто прагне наповнити своє життя спокоєм та 
задоволенням.


четвер, 5 серпня 2021 р.

Море, море! Без краю просторе, Руху повне і разом спокою! (Леся Українка)


Далі, далі від душного міста!


Далі, далі від душного міста!

Серце прагне буять на просторі!

Бачу здалека, – хвиля іскриста

Грає вільно по синьому морі.


А у тую неділеньку рано

Сине море чудово так грає,

Його сонечко пестить кохано,

Красним-ясним промінням вітає.


Що біліє отам на роздоллі?

Чи хмариночка легкая, біла

Геть по небі гуляє по волі?

Чи на човні то білі вітрила?


В морі хвиля за хвилею рине,

Море наче здіймається вгору,

А склепіння небеснеє синє

Край свій ясний купає у морю.


Світло там простяглося від сходу, –

Очі вабить стяга та іскриста;

Корабель наш розрізує воду –

І дорога блакитно-перлиста


Зостається широка за нами,

Геть далеко розкочує хвилі,

Що сердито трясуть гребенями,

Наче гривами огирі білі.


А здалека, отам на заході,

Срібнокудрії хвилі кивають, –

Нереїди при сонячнім сході

Промінь ранній таночком стрівають,


І танцюють химерно та легко, –

Ось близенько вже видно ту зграю,

Аж і знов одкотилась далеко,

Геть біліє в туманному краю…


Море, море! Без краю просторе,

Руху повне і разом спокою!

Забуваю і щастя, і горе –

Все наземне, – з’єднатись з тобою


Я жадаю на час, на годину,

Щоб не бачить нічого на світі,

Тільки бачить осяйну долину

І губитись в прозорій блакиті!..

(Леся Українка)

вівторок, 3 серпня 2021 р.

Кавуновий фреш


Сьогодні, в День кавуна пропонуємо вам підбірку «Кавуновий фреш», яка точно підкаже що ще треба встигнути прочитати цього літа, адже виявляється, ці книги були спеціально написані для того, щоб насолоджуватися ними влітку.

«Літня книжка» Туве Янсон 

Авторка «Літньої книжки» – талановита «мама мумі-тролів». Це історія дівчинки, яка в оточенні природи, на прекрасному острові, проводить незабутні літні дні. В буденних розмовах Софії з бабусею можна відшукати чимало мудрості та філософії. 

«Кульбабове вино» Рей Бредбері

Роман наповнений запахами, кольорами та смаками. Кульбабове вино - це літо і спогади про дитинство, закупорені у пляшці.

«Бабине літо» Марк Лівін

Це тепла і добра книга про непросту історію дорослішання. В ній багато відкриттів, запитань, відповідей та роздумів. 

«В дорозі» Джек Керуак

Мандрувати літом – особливе задоволення і, напевно, немає роману, що надихає на подорожі більше, аніж «У дорозі» Джека Керуака.

«Пригоди Тома Сойєра» Марк Твен

За кілька місяців Том встигає і закохатися, і стати свідком злочину, і знайти справжній скарб. Отож, читати точно не буде нудно!

«На острові Сальткрока» Астрід Ліндгрен

Разом з трьома синами та донькою дивакуватий письменник їде відпочивати на острів у Балтійському морі. Колоритні пригоди, один день неймовірніший за інший, незвичні сусіди і літня атмосфера, яку вам захочеться відчути не тільки у сонячний день, а й згадати у зимовий вечір.

«Літо в селі» Зіна Cурова

Розповідь від імені 11-річного хлопчика про його літо в селі, друзів, природу, людей навколо, пригоди та розваги. «Літо в селі» підкине чимало відповідей на питання – Чим же зайнятися влітку?

«Літо пахне сіллю» Наталя Євдокимова

Вісім оповідань та одна повість про море, літо, любов, дружбу, радість… та всі ті події, які перетворюються потім у найдорожчі спогади.

«Літо Марі-Лу» Стефан Каста

Атмосферна книга про підліткову любов; про літо, яке Адам і Марі-Лу проводять разом, дізнаючись чимало не тільки один про одного, а й про себе.Роман куди глибший, аніж може здатися на перший погляд. 

«Сон літньої ночі» Вільям Шекспір

Одна з найбільш популярних, поетичних та романтичних комедій класика. Твір, в якому Вільям Шекспір, використав не тільки мотиви античної міфології, а й англійський фольклор.

Події п’єси відбуваються в Афінах. Сюжет розгортається навколо весілля Тезея та Іпполіти. Більш конфліктною і драматичною є друга сюжетна лінія – історії Деметрія і Гелени, Лізандра і Гермії. Проблема батьків і дітей, вибору та почуттів – основні теми «Сну літньої ночі».

«Лісова пісня» Леся Українка

Неймовірна драма-феєрія, яку Леся Українка написала у 1911 році. «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку «в умі держала»…» – розповідає письменниця в одному з листів. Тест повною мірою відображає характерну для українців міфологічність світосприйняття.

Дякуємо джерелу – блогу yakaboo


неділю, 1 серпня 2021 р.

Історія потягів. З Днем залізничника!


Відомо, що англійський винахідник Річард Тревітік побудував один з перших паровозів у 1804 році. Він виявився настільки важким, що зламав залізничну гілку, по якій був пущений.

Першим інженерам і розробникам залізниці довелося долати надзвичайні труднощі при побудові залізничних ліній. Парові двигуни початку 19 століття, як правило, погано справлялися навіть з простими ухилами, тому всі зусилля були спрямовані на те, щоб залізні дороги були якомога більш рівними. Це призвело до створення величезної кількості інженерних споруд, мостів і тунелів.

Безпека також ще була не на висоті. Так, одним з перших людей, що потрапили під колеса поїзда, став Девід Брук, тесля з Лідса, який йшов додому 5 грудня 1821 року вздовж лінії вантажної залізниці Міддлтон. Погода була штормовою, шум дощу і вітру, видимість була обмежена.

15 вересня 1830 відкрилася одна з перших по-справжньому успішних пасажирських залізничних ліній Ліверпуль-Манчестер. З тих пір пройшли роки розвитку і вдосконалення. Зараз, наприклад, одна з найдовших залізничних платформ Європи (791 м) знаходиться в терміналі Черітон Шаттл, місто Фолкстон в англійському графстві Кент, Великобританія.

Дивовижний факт: паровоз "Казкова королева" (Fairy Queen), побудований в Лідсі у 1855 році, як і раніше щодня працює в Індії. Є й чудові іграшкові залізниці, наприклад, найбільша в світі модельна залізниця - мініатюрна гамбургська залізниця. Її довжина становить понад 12 кілометрів!

Глобальні тенденції розвитку залізничних сполучень, на думку проекту DilovaMova.com, схоже, постійні тільки в одному питанні: «залізничний розклад» - це анаграма до практичних спостережень про те, що «всі поїзди прагнуть запізнитися». Не дивно, адже слово «поїзд» ( "train") відноситься до 14 століття і його первісне значення, згідно з Оксфордським словником, було: зрада, хитрість, обман, ухильність.

Залізничне сполучення по сей день займає найважливіше значення в нашому житті та економіці кожної країни. Транспортні артерії, що з’єднують єдиної магістраллю міста і віддалені населені пункти, споконвіку служать надійною опорою у розвитку і функціонуванні більшості регіонів.

Професійному святу залізничників - Дню залізничника йде вже друге століття. Сьогодні День залізничника по праву став міжнародним святом і в цей день ми приєднуємося до привітань на адресу всіх робітників залізниць і бажаємо їм завжди бути веселими, мати міцне здоров’я і тепле сімейне вогнище, успіхів у роботі, тому що від їх успішної праці в який-то мірі залежить і наш з вами успіх і процвітання, а також бажаємо їм хороших зарплат і приємних придбань. Вітаємо Вас працівники залізниць!

В 2021 році День залізничника припадає на 1 серпня.

Джерело: https://www.dilovamova.com