понеділок, 29 липня 2013 р.

Струни вічності

…И велено мне служить
(до 80-річчя творчості Тетяни Шарової) 
Т.М.Шарова
Тетяна Миколаївна Шарова  член Національної спілки журналістів, з 1984 року - член Національної спілки письменників, з 1999 року член Міжнародної Acoціації письменників-баталістів та мариністів.
Вона автор поетичних книг “Огонёк” (1965р.), “Голосую за лирику” (1970р.), “Доверие” (1981р.), “Розы на снегу” (1986р.), книга перекладів Захара Гончарука “Моя Константа” (1987р.), “Белокрыле” (1997р.), “Невыдуманные рассказы” (2000р.), сценарій “К.Г.Паустовский о времени и о себе” (2002р.), “Земное моё покаяние” (2003р.), “На гребне бытия” (2008р.).
Шарова Тетяна Миколаївна народилася 24 липня 1933 року в с. Радченково Радченківського району Воронежської області у родині службовців Валерії Василівни та Миколи Тимофійовича Шарових.
Багато років викладала в інститутах та школах. З 1956 року працювала в Білій Церкві. Як педагог має звання “Учитель-методист”, “Відмінник освіти СРСР”, “Ветеран праці”.
16 років Тетяна Миколаївна Шарова очолює Українське товариство Pociйської культури “Русь” м. Біла Церква, яке працює в галузі розповсюдження pociйської та української культури. Проводяться численні літературно-музичні вечори, конференції, присвячені творчим особистостям нашого міста “Людей неинтересных в мире нет”, а також зустрічі з видатними письменниками сучасної незалежної України.
            За педагогічну i виховну роботу її нагороджено 26 грамотами та подяками. За творчу працю  38 грамотами та дипломами. Вона  лауреат багатьох конкурсів та фестивалів, нагороджена двома медалями Міністерства культури, медаллю “Ветеран труда” (1986р.), лауреат міської літературно-мистецької премії ім. І.С.Нечуя-Левицького (1998р.)за активну літературно-мистецьку діяльність.
Ім`я Тетяни Миколаївни Шарової занесено до “Золотого фонду” міста (2004р.) та енциклопедичного біобібліографічного словника “Жінки України” (2003р.).

Із збірки «Белокрылье»

Одной луной ночная тьма запятнана,
Священная своей неповторимостью,
И слышится смущенно и чуть внятно:
- Любимая! Приди ко мне любимая!

В обьятиях   женских отдыхает мужество.
Его тревоги сразу затихают
И от любви, точно от солнца, жмурясь,
Земная радость говорит стихами.

В подлунном мире все светло и праведно.
Здесь счастья исповедуется заповедь.
Здесь нету правил. Здесь одни лишь правила.
- Прижмись ко мне. Уже, наверно, заполночь.

Есть только «Мы»,
И нам во век не каяться,
Нам не встречать рассветы оробелые.
…Из тех ночей на добрых крыльях аисты
Несут детей в земные колыбели.


Із збірки «Земное мое покаянне»

Ой вы степи былинные,
Мне не дайте слукавить.
Здесь, в степях Украины,
Наша боль, наша слава.

Ей вовек не померкнуть.
Лишь ковыль по курганам.
Здесь сыновье бессмертие –
Материнскою раной.

Степи помнят составы,
Голоса ребятишек.
Бродит ветер по травам,
Ветер травы колышет.
Точно реквием павшим
Повторяет чуть слышно:

Ой вы степи былинные,
Мне не дайте слукавить.
Здесь, в степях Украины,
Наша боль, наша слава.

Із збірки «На гребне бытия»

Дорогой нелегкой дальней
Длиною в целую жизнь,
Иду я вечная данница,
И велено мне служить.

Черемухе за оградой,
Радуге на снегу,
Всем тем, кто со мною рядом.
…А если я не смогу?

А если я не сумею,
Попросту, не дойду?
Не выстою в суховеи
На горе и на беду?

Пускай меня судят люди.
Их речи я не прерву.
Но пусть они жарче любят
И, лучше, чем я живут.

Пускай меня покарают
Забвением навсегда
Поля без конца и края
Озерная синь-вода.


24 липня білоцерківська поетеса Тетяна Шарова відсвяткувала свій ювілей.

Пропонуємо Вашій увазі віртуальну виставку творчості Тетяни Шарової

СТРУНИ ВІЧНОСТІ




Шарова, Т.М. На гребне бытия : вірші, поеми, сонети  / Т.М.Шарова. –     Біла Церква : Вид.: О.В.Пшонківський, 2007. – 150 с.
 Нова книга Тетяни Шарової розповідає про любов автора до Вітчизни та людей, про обов’язок та важку місію бути на Землі Людиною. Книга сповнена вірою в те, що Добро та Краса врятують світ.



               Шарова, Т.Н. Земное  моё покаянне : избранное : стихи, поэмы, сонеты / Т.Н.Шарова. – Белая Церковь : «Буква», 2003. – 336 с.
            В книгу избранного вошли стихи разных лет о любви, о Родине, о долге, о высокой и трудной миссии бать на Земле Человеком. 




Шарова, Т.Н. Белокрылье : поэзии / Т.Н.Шарова. – Белая Церковь : Буква, 1997. – 176 с.
Новая книга стихов члена Союза писателей Украины Татьяны Шаровой – плод десятилетнего труда, поэтическая летопись периода ломки привычного старого мира и трудного рождения нового.




Шарова, Т. Н. Розы на снегу : стихи, поэма  /  Т.Н.Шарова. – К. : Рад.письменник, 1986. – 94 с. 
В сборнике нашей соотечественницы, учительницы по профессии, звучит призыв к доброте, к восприятию полноты окружающего мира.
В сборник вошла также антифашистская поэма «Либретто любви».




Іванців В. «Заспів» Тетяни Шарової  / Володимир Іванців  // Юр’їв.земля. – 2013. - №30. – С.8
            У зв’язку з ювілеєм письменниці газета публікує статтю, присвячену її творчій біографії. Наведено також кілька віршів Т.Шарової в   перекладі українською мовою В.Іванціва.




Підготували:  В.Тимошенко
                        Н.Коробкова




пʼятниця, 26 липня 2013 р.

Я душу кладу на долоні


Бібліотечне покликання... Це коли частиною твого життя стають люди та книги. Давно сказано: добра робота –  два століття живе. Якщо не в матеріальному своєму прояві, то в людській подяці і пам`яті. За всіх часів в усіх народів понад усе цінувалися вміння та професійна майстерність. Відомий всім стереотип, що бібліотекар –  “сіра мишка”, тиха, непомітна –  невірний: багато цікавих людей працює у бібліотеці. Яскравий тому приклад – Ніна Костянтинівна Пругер. Харизматична та  неординарна вона є взірцем бездоганного смаку та вишуканого стилю. Проміння  її неймовірної аури зігріває всіх хто поряд.      “Бібліотека – її покликання”, – з впевненістю говорять колеги та друзі про Ніну Костянтинівну. Тактовна, щира, толерантна вона віддала бібліотечній справі 38 років свого життя, сповненого радощами народження й виховання доньки та внучки, професійними здобутками… А шлях у бібліотечній справі розпочала у філії №5 на посаді завідуючої. Творчу та креативну дівчину помітили та запропонували роботу методиста, де б вона могла реалізувати свій потенціал. Шляхетна і інтелігентна Ніна Костянтинівна була і є окрасою будь-якого колективу.
Саме за цими характеристиками з 1979 року вона почала працювати у філії № 8, спочатку на посаді провідного бібліотекаря відділу мистецтв, а згодом очолила колектив однієї з найкращих та найзатишніших бібліотек міста. Завжди доброзичливу, усміхнену, готову порадити й підтримати, Ніну Костянтинівну люблять колеги. Вона користується авторитетом і повагою, до її конструктивних порад і мудрих думок завжди прислухаються. Цінують її за високий професіоналізм, порядність, скромність, шанобливе ставлення до праці, яка є мірилом величі її душі і серця.
      Які б події – щасливі чи трагічні – не супроводжували Ніну Костянтинівну впродовж життя, вона завжди залишалася оптимісткою. А ще ніколи й думки не допускала, аби змінити місце роботи, залишаючись вірною рідній бібліотеці. Виросла донька Олена, з`явилася онука Катруся, бабусина гордість. Змінилося не одне покоління бібліотекарів, яким наша ювілярка віддавала часточку свого серця, своїх знань, свого душевного тепла і щирості. Адже ріднити людей з книгою, відкривати їм красу і силу слова, – що може бути достойнішим?
     
Людина високого інтелекту, всесторонньо освічена, вона розуміє такі різні, непередбачувані запити кожного відвідувача, формує, разом з колективом, фонди інформаційних ресурсів, які б відповідали запитам користувачів, створює інформаційно-пошукову систему до цих фондів, володіє новими комп`ютерними технологіями, є, нарешті, посередником між кожним відвідувачем, морем інформаційних ресурсів та колективом, вислухає кожного, пропустивши його через свою душу. Ось така вона – Ніна Костянтинівна Пругер.
       Нехай дні, проведені на робочому місці, шановна Ніно Костянтинівно, будуть найкращими днями у Вашому житті. Адже той, хто робить улюблену справу, уже може вважати себе щасливим.

Тетяна Ямінська