165 років від дня народження Панаса Карповича Саксаганського (1859-1940) - видатного українського актора, режисера, театрального діяча, педагога.

Національна пам’ять українського народу зберегла багато прізвищ відомих родів, які зробили внесок у розвиток певної галузі культури. Коли ж ідеться про витоки українського театру, то ланцюжок асоціацій неодмінно приведе нас до сім’ї Тобілевичів. «У Карпа Адамовича і Євдокії Зиновіївни було шестеро дітей, четверо з яких стали корифеями українського професійного театру». Четверо рідних людей з різними псевдонімами, але зі спільною метою. І якщо старшого з цього квартету – Івана Карповича – знає кожен, хто вчився в українській школі, то про інших трьох поза професійними колами згадують значно рідше.

Панас Саксаганський народився в с. Соколівка на Чернігівщині в родині сільського священника. Закінчив Харківський університет, де брав участь в аматорських виставах. Співпрацював з М. Кропивницьким, М. Старицьким, І. Карпенком-Карим, був одним з організаторів Театру корифеїв. Створив яскраві образи в п'єсах М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, М. Старицького. Найвідоміші ролі - Микола Джеря, Микола Задорожний. Був одним з перших українських режисерів-новаторів, впроваджував нові методи роботи з акторами. Протягом 1917-1919 рр. очолював Київський драматичний театр. Помер у Москві, похований на Новодівочому цвинтарі.

Сьогодні, до 165-річчя від дня народження наймолодшого з роду Тобілевичів – Панаса Саксаганського пригадаємо цікаві факти з його творчої біографії: 

1. Псевдонім Саксаганський утворив від назви містечка Саксагань, у якому народилася його мати Євдокія.

2. У дитинстві рідні називали майбутнього драматурга Фанею. Під впливом батьків у хлопчика рано виявився талант комедійного актора.

3. Його одногрупниками у Єлисаветградському земському реальному училищі були Євген Чикаленко й Олександр Тарковський. Олександрова сестра Надія була акторкою і дружиною Івана Карпенка-Карого – старшого брата Панаса Саксаганського.

4. За прикладом брата Миколи спочатку хотів побудувати кар’єру військового. Після Одеської юнкерської школи служив у 58-му Празькому піхотному полку. Проте, скоро змінив думку і серйозно зайнявся акторською діяльністю у трупі Михайла Старицького.

5. 1890 року очолив власну трупу “Товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом П.Саксаганського”, яка у 1900 році ввійшла до об’єднаного театрального колективу “Малоросійська трупа М.Кропивницького, під керівництвом П.Саксаганського і М.Садовського за участю М.Заньковецької”. Пізніше Панас Саксаганський гастролював у складі різних театральних труп.

6. У роботі над роллю дотримувався реалістично-психологічного методу. Для цього багато спостерігав за звичайними людьми. Працюючи над роллю, дбав «логіку типу» – єдність і вмотивованість слів, рухів, міміки персонажа.

7. Головною ознакою професійності актора Панас Саксаганський вважав голос та дикцію. Для цього радив читати скоромовки та гекзаметри з «Іліади» та «Одіссеї».

8. Блискучий комедійний актор Панас Саксаганський марив роллю Шекспірового Отелло, для цього навіть переклав твір українською мовою.

9. Панас Саксаганський втілив у життя 107 персонажів. Найвідоміші серед них: Возний Макогоненко («Наталка Полтавка»), Протасій Пеньонжка («Мартин Боруля»), Копач («Сто тисяч»), Стецько («Сватання на Гончарівці»), Голохвостий (“За двома зайцями”) та ін.

10. Панас Саксаганський є автором знаменитого монологу Свирида Петровича Голохвостого: «Єжелі человєк подимется своїм умом вище лаврської колокольні…».

11. 1918 року Панас Саксаганський став директором, режисером та актором Народного театру в Києві.

12. Роль Возного з «Наталки Полтавки» стала і першим, і завершальним перевтіленням Саксаганського на професійній сцені. Останній вихід Панаса Карповича до глядача відбувся 12 травня 1935 року з нагоди святкування 50-річчя його театральної діяльності у Київському державному театрі опери та балету. Його брат Микола зіграв у цій виставі роль Виборного Макогоненка.

Панас Саксаганський відіграв важливу роль у становленні і розвитку українського професійного театру кінця XIX - початку XX століття.

15 травня - 151 рік від дня народження гетьмана Павла Скоропадського

15 травня виповнюється 151 рік від дня народження гетьмана Павла Скоропадського – однієї з найбільш знакових постатей українських Визвольних змагань 1917-1921 років, яка понад століття викликає суперечки, жвавий інтерес і бажання досліджувати.

З цієї нагоди презентуємо нове видання, яким нещодавно поповнився фонд бібліотеки-філії №5:

Гай-Нижник П., Томенко М. Міфи і таємниці останнього гетьмана України / Павло Гай-Нижник, Микола Томенко. – Київ: Креативна агенція «Артіль», 2023. – 384 с.

Науково-популярне видання, присвячене життю і діяльності останнього Гетьмана всієї України Павлу Петровичу Скоропадському та огляду головних історичних здобутків і уроків доби Української Держави (29 квітня - 14 грудня 1918 рр.).

В книзі також вміщено фрагменти спогадів, статей та інтервʼю самого Павла Скоропадського та його доньок Єлизавети й Олени. Науково-популярне видання має на меті допомогти широкому загалові читачів відкрити для себе багато таємниць і спростувати чимало міфів про добу Української Держави на чолі з останнім Гетьманом України Павлом Скоропадським.

На сторінках видання можна знайти роздуми Скоропадського про Україну і себе, коротку хроніку його життя (1873–1945), інформацію про маєткові та міські володіння Скоропадських і нерухому власність цієї сім’ї у передреволюційній Російській імперії, причини та перебіг захоплення влади Скоропадським під час державного перевороту 29 квітня 1918 року, конституційно-правові засади Української Держави Павла Скоропадського, життя та будні його резиденції та багато іншого.

Сьогодні російська влада розігрує для обґрунтування «сво» — війни проти України саме історичну карту. І тому видання, яке детально та документально висвітлює тяглість державності для сучасної України особливо важливе.

Новітня історія України сприймається інакше, коли вивчаєш витоки української державності та зусилля тих, хто у різні історичні періоди закладав її основи попри всі невдачі та драматичні події.

Справжня історія через життя людини - завжди спонукає читача переосмислити й власне життя, і дійсність, в якій він живе.

Книга видана за підтримки Українського інституту книги.

#бібліографічна_закладка5

Панас Мирний - захисник і творець української літературної мови

13 травня виповнюється  175 років з дня народження українського письменника Панаса Мирного.

Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині.

Він  належить до  українських класиків пера, яким вдалося одночасно побудувати блискучу державну кар'єру та реалізувати себе у письменництві.

Свої твори Панас Якович писав ночами. При чому, багато з них були записані в бухгалтерських книгах.

Іван Франко називав Панаса Мирного "сильним епічним талантом". Окремо відзначав майстерність глибокого психологічного аналізу, властивого практично всім творам  Панаса Рудченка.

Заслуга Панаса Мирного в створенні яскравих особистостей, показ глибоких психологічних процесів, натуральний розвиток характерів усупереч поширеним стереотипним моделям поведінки представників того чи іншого класу.

Письменник  створив нові теми в українській літературі. Так, вже в першій повісті "П'яниця" (1874) він розповів про трагічну долю дрібного чиновника, вихідця із селянського середовища,  вперше ставить проблему адаптації простої порядної людини з села до міста.

Вершиною епічного майстерності Панаса Мирного вважаються романи "Хіба ревуть волі, як ясла повні?" і "Повія", де на прикладі неординарних особистостей автор простежує зміни в психологічному стані персонажів в різних життєвих обставинах. Для української літератури ці романи стали справжнім відкриттям, багато в чому випередив епоху, в яку жив сам автор.

Крім прози, Панас Мирний створив ряд драматургічних творів, одне з яких - "Лимерівна" - було поставлено на сцені.

Також написав близько 300 віршів. Але свою поезію Мирний називав "нікчемним складанням віршів".

Проте, багато його творів так і залишилися недописаними, оскільки весь час забирала робота чиновника, і на літературу його майже не залишалося.

Його особисте життя представляло собою суцільну драму. Одна дівчина, на якій він хотів одружитися, проміняла його на солдата-москаля, інша не відповідала взаємністю. В результаті ці сумні події обумовила народження геніального роману "Повія", головна героїня якого - збірний образ дівчат, яких любив письменник.

Надалі Панас Мирний знайшов кохання всього свого життя - Олександру Шейдеман, яка, відмовившись від багатого жениха з Петербурга, стала його дружиною і народила трьох синів.

Знання іноземних мов - розширює горизонти та можливості

Один з найбільших французьких філософів-просвітителів XVIII століття, поет, прозаїк, сатирик, трагік, історик і публіцист Вольтер  сказав : «Знати багато мов — значить мати багато ключів до одного замку».

Роль англійської мови у сучасному світі дуже велика. Зовсім нещодавно вона була для нас іноземною мовою, а сьогодні вона є міжнародною. Зараз  просто неможливо досягти успіху, не знаючи англійської мови. Володіючи англійською мовою, ви можете з легкістю подорожувати по світу та вільно спілкуватися з людьми різних національностей.

Сучасний світ стає все більше глобалізованим, а разом з цим англійська мова набуває дедалі більшої популярності. Вона стає не тільки засобом спілкування, але й ключем до багатьох можливостей. 

Тому отримані нашою бібліотекою в рамках проекту Книги для України/Books for Ukraine

книги англійською мовою все більше набувають популярності. Адже сучасна художня література, написана англійською, охоплює широкий спектр жанрів і тем. Багато видань перекладаються українською, однак особливе задоволення – знайомитися з цією літературою мовою оригіналу. Чимало знаменитих творів екранізуються, тож читач може порівняти задуми письменників та режисерів. 

І тим самим, читаючи книги в оригіналі, читач поглиблює свої навики. 

Тож, любі друзі, вивчайте англійську мову та ласкаво просимо до бібліотеки 5 де ви обов’язково знайдете щось для себе. Є книги на будь який смак та вік: підручники, романи, детективи, фентезі.

#UnbreakableLibraries #УкраїнськийПЕН #BookAidInternational #АнглійськийПЕН #МіжнароднийПЕН #НоваПошта #UnbreakableLibraries

9 травня - День Європи

В Україні 9 травня як День Європи відзначається з 2023 року. Його встановлено Указом Президента України № 266 від 8 травня 2023 року «з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру і стабільності на Європейському континенті». І саме 9 травня День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають у країнах Євросоюзу.

Тисячолітня історія України є невід’ємною складовою історії Європи. Важко переоцінити ступінь культурної, політичної, мілітарної та економічної інтеграції української нації до загальноєвропейської спільноти. Після отримання у червні 2022 року статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна впевнено крокує до нового формату цього споконвічного цивілізаційного об’єднання. Ця дата є чудовою нагодою висловити вдячність Європейському Союзу за підтримку та допомогу для протистояння російській збройній агресії. Зараз ми на шляху до перемоги у боротьбі за незалежність, демократію та відновлення миру!

«Пам’ятаємо історію – дбаємо про майбутнє!»

8 травня Україна вперше відзначає День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939−1945 років — як єдине державне свято замість двох різних знакових дат, згідно Закону України  «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» від 29 травня 2023 року.  Відтепер 9 травня як День перемоги в Україні скасовано.

Ми приєдналися до європейської традиції святкування перемоги над нацизмом і цьогоріч це свято вперше відзначаємо саме в той день, коли Німеччина офіційно капітулювала.

Для Європи 8 травня — точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю.

8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановує кожного, хто боровся з нацизмом, а також пам’ять мирних цивільних людей, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, дітей війни, примусових робітників.

З нагоди вшанування пам’яті цього дня у бібліотеці № 5 підготовано книжкову виставку «Пам’ятаємо історію – дбаємо про майбутнє!». 

“Наша рідна українська мова – це основа нашої безмежної багатої культури. Це – наш дух, наша душа, наша пісня…” Олесь Гончар

Щосереди в бібліотеці №5 в україномовному клубі «Світлиця слова» відбуваються заняття з опанування, чи удосконалення української мови. 

А що ж було до української мови? Будь яка сучасна мова – і українська також, почала народжуватися ще з прадавніх часів. Тоді люди не мали можливості миттєвого спілкування, а найшвидшим засобом пересування була верхова їзда. Коли ще не було жодних граматик, підручників для вивчення мови, наші пращури опановували мову на слух і спілкувалися на певному діалекті, притаманному тій, чи іншій території. 

На сьогодні в нас є маса засобів для вивчення та спілкування українською мовою. Тільки треба мати бажання, наполегливість та повагу до державної мови України.

 І дуже тішить те, що користувачі  книгозбірні радо відвідують засідання україномовного  клубу. Час пролітає миттєво за ознайомленням з фразеологізмами,  походженням іншомовних слів в українській мові, а ще як правильно ставити наголос  в слові, згадуємо про рідко вживані слова і багато всього  іншого цікавого і корисного.

Плекаємо надію, що наші зусилля принесуть щедрі плоди та заохотять ще більше відвідувачів до вивчення української мови.

                                                                                                                                  Світлана Хмільова