понеділок, 30 січня 2017 р.

ДО 120-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО ПОЕТА


Внук кремезного чумака,
Січовика блідий праправнук, —
Я закохавсь в гучних віках,
Я волю полюбив державну... 




Так сказав про себе видатний український поет Євген Маланюк, який прийшов у цей світ 120 років тому, щоб, проживши даний Господом вік, залишити нащадкам у спадок оригінальні твори, неперевершені переклади світової поезії, свої мрії-роздуми про Україну й українську культуру, про місце і роль митця у духовному поступі нації.

Запрошуємо всіх бажаючих завітати на відеолекторій присвячений видатному українському поету, мистецтвознавцю, літературознавцю Євгену Маланюку, який відбудеться 1 лютого, о 12.00 в читальному залі бібліотеки № 8.

понеділок, 23 січня 2017 р.

В библиотеке состоялся сеанс одновременной игры



  Сеанс одновременной игры, который с нетерпением ожидали шахматисты клуба «Белый конь», состоялся 17 января 2017 года.
   Сеанс проводил один из сильнейших шахматистов города Белая Церковь и абсолютный чемпион клуба «Белый конь» как по быстрым  шахматам, так и по игре «блиц» Павел Чистилин.
   В этот день в клуб пришли Валентин Поплавский, Владимир Мовчан, Евгений Зиглин, Николай Зозуля, Василий Дячук, Виктор Колесников и Владимир Дяченко, поэтому сеанс провели на 7-ми досках.

неділя, 22 січня 2017 р.



20 січня у виставковій залі бібліотеки №8 відбулося урочисте відкриття виставки білоцерківських художників "Арт-натхнення".

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати виставку і ознайомитися з роботами В. Панфілова, В. Большакова, О. Мілейко, К. Смєлової, М. Богдановича.

Виставка триватиме до 5 лютого.

Виставкова зала бібліотеки №8 працює щодня, крім суботи, з 10.00 до 18.00 за адресою вул. Леваневського, 55.


Євген Чернецький – історик, краєзнавець, науковець


Коли людина обирає професію за покликом душі, то є велике щастя. Можливість отримувати задоволення від творчого процесу, розвивати і примножувати власні знання, самореалізуватися в житті, щедро даруючи свої відкриття і досягнення суспільству.

Євгену Чернецькому посміхнулась доля. Він талановитий науковець, дослідник, історик, краєзнавець – слава і гордість наукових кіл Білої Церкви. Завідувач відділом інформаційно-краєзнавчої роботи міської ЦБС, Євген Анатолійович, завжди щиро відгукується на пропозицію прочитати лекцію для читачів бібліотеки. З великою повагою ставиться науковець до співрозмовників, щедро ділиться знаннями, підтримує інтерес до вивчення історії рідного краю.

понеділок, 16 січня 2017 р.

Різдвяна казка


 







Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!





 Напередодні Старого Нового року (13 січня за новим) або святого Василія Великого (14 січня), український народ святкує Маланку, або Щедрий вечір. У сиву давнину вважалося, що в новорічну ніч (по старому стилю) сходяться сонце і місяць, і це є початком всього нового, зокрема – Нового року.
Коріння цього суто слов’янського свята дехто з дослідників шукає у давньогрецьких Діонісіях – карнавалах на честь бога виноградарства і виноробства Діоніса, з обов’язковим приношення у жертву цапа, в якому вбачають нашу «Козу» – найголовнішу після Маланки і Василя «персону» на святі Маланки.
У наших предків Маланка символізувала місяць, а Василь був символом сонця. Вважалося, що в цю ніч Маланка вийшла заміж за Василя.
В Україні щедрівки, так само як і колядки беруть свій початок дуже давно. Це величальні українські обрядові пісні, які виконуються під Новий Рік і під час Йордану в Щедрий Вечір. Вони так само як і колядки оспівують величання господаря і його родини. Щедрівки також висловлюють побащання великого врожаю і достатку.  

четвер, 12 січня 2017 р.

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ: «Це не просто наш Новий рік. Це наше Новоліття»




Через хвищі століть вела нас із Трипілля через потолочені й мінні поля провідна Звізда. Та ба, провідники, як це ведеться, у мряці часу збивалися з путі, плутаючи Звізду з півмісяцем та шестикутними і п’ятикутними зірками... Але ми пройшли і прийшли. Як ті троє царів — прийшли до священних ясел. До своїх. І нехай тут ще вертепний безлад і авгієві стайні, але з нами три заповідані дари — золото віри, ладан надії і миро любови.

Нехай ми окраїна вільного світу, нехай ми убога провінція, та хіба Вифлеем не був тим же! І звідти, з хліва — пробилося Світло на весь світ.

Чекаймо добрих вістей не від нового року, не від нового Трампа і нового Приватбанку. Чекаймо їх від себе. Шануймо себе, цінуймо себе, дивуймо себе і світ.

З Новоліттям, свята провінціє — Золота земле степовиків і Срібна земле горян!

            З повноліттям, Україно, мирована миром перемоги!

вівторок, 10 січня 2017 р.

Як козаки Різдво святкували



       На Гетьманщині Різдво відзначали, як і за річпосполитських часів, із бучним розмахом, притаманним козацькій та шляхетській вдачі.
       Різдво Христове було водночас і хронологічною віхою, і великим церковним святом, його святкування за своїми масштабами завжди перекривало Новий рік.
       Епіцентром та еталоном святкувань у козацькому Гетьманаті був, звісно ж, рейментарський двір, резиденція якого була в Батурині, а згодом у Глухові. На Різдво до столиці з’їжджався весь тогочасний «бомонд»: духовенство, генеральна старшина, полковники, урядники найбільших центральних установ, російський генералітет та офіцерство. Старосвітський пан прибував на святкування до столиці цілим кортежем – найчастіше з родиною та в супроводі челяді, візників, кухарів і конвою надвірних козаків-куріньчиків. У фурах та колясках за ним доправляли всі потрібні “люксуси”: парадний одяг, посуд, харчі й трунки для бенкетів, меблі, подарунки знайомим і високопосадовим патронам.

середа, 4 січня 2017 р.

5 січня 2017 року - 85 років від дня народження Умберто Еко, італійського письменника, філософа, лінгвіста, літературного критика




   Умбе́рто Е́ко (італ. Umberto Eco; 5 січня 1932, Алессандрія, П'ємонт, Італія — 19 лютого 2016, Мілан, Італія) — італійський письменник, філософ, лінгвіст, літературний критик, спеціаліст із семіотики і медієвіст.
        Прізвище Еко (Eco), ймовірно, є абревіатурою від ex caelis oblatus (лат. «дарунок з небес»), яке було дане його дідові (знайді) міськими урядовцями.

вівторок, 3 січня 2017 р.

Майстер-клас "Чарівний чобіток для дітей та онуків"

      На заході існує традиція: під Різдво розвішувати чобітки на каміні або сходах. За повір'ями, Санта-клаус, проникнувши у будинок через камінну трубу, розкладає солодощі і подарунки по чобітках і шкарпеточках. Щоб Санта нічого не переплутав, кожен повинен бути підписаний. На жаль, каміни в українських  квартирах зустрічаються не часто, але Різдвяний чобіток - добрий і світлий символ Різдвяних свят, який перекочував і до нас.

      Як зробити Різдвяний  чобіток своїми руками і порадувати своїх діток солодощами , запитуєте себе.  Це просто.  Як найпростіший варіант - можна використовувати різнокольорові вовняні шкарпетки, прикрасивши їх намистинками, помпонами або бантами. Варіант складніше -  зробити Різдвяний  чобіток з фетру.

      Отож, запрошуємо  4 січня  о 14 годині відвідати майстер-клас по виготовленню  різдвяного чобітка у творчу  майстерню бібліотеки № 8.




З Новим Роком та Різдвом Христовим!



НОВА РАДІСТЬ СТАЛА

Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна світу засіяла. | (2)

Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого повився. | (2)

Ангели співають, "слава" восклицають,
На небеси і на земли мир проповідають. | (2)