Відома і незвідана Київщина

Київщина – прадавня українська земля з тисячолітньою історією. Тут кілька тисячоліть тому трипільці вперше засіяли зерна відомого нині на весь світ українського хліба.Тут витоки нашої державності, ядро колись могутньої і високорозвиненої держави, Київська Русь, слава про яку дзвеніла в усій Європі та Азії. На київській землі народилися витвори людської думки, що збагатили вітчизняну та світову науку, літературу, мистецтво. Гідно представляє себе Київщина і в роки незалежності.

Пропонуємо підбірку історико-краєзнавчої літератури про рідний край – Київщину

Міста і села України. Київщина : історико-краєзнавчі нариси. – К., 2004

 Це багаторічна праця авторів, видавців, спільний творчий доробок усіх небайдужих до власної історії жителів Київщини.У виданні містяться: геральдична символіка, загальна характеристика Київської області, соціально-економічний стан та розвиток культури , міста обласного значення. Кожен населений  пункт, представлений у книзі  несе на собі відбиток доленосних історичних подій, звершень, героїчного поступу українського народу  до незалежності, державності

Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал  Лаврентий Похилевич :[ репринтне вид.  - Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864.] – Біла Церква: видавець О.  Пшонківський, 2005

Півторастолітня класика і настільна книга українського етнографа,  давні джерела про

досліджуваний край- Київщину.  В  книзі  вперше подаються рідкісні описи Київської  української  губернії Російської імперії. Опублікована у другій половині XIX - на початку XX століття, вона узагальнилиа наявні тоді відомості про  Київщину , що стосувалися переважно царин історії, археології та статистики. Майже через сто років радянська історіографія віднесла книгу Л. Похилевича до праць, що мають "деяке довідкове значення". Попри все "Сказания..." були й залишаються до нашого часу кращою краєзнавчою працею такого роду. Це видання вперше супроводжується ґрунтовними географічним та іменним покажчиками. Також тут можна шукати відомості про історію своєї родини – хто має коріння у колишній Київській губернії

Перерва В. Історія шкільництва в містах і селах Київщини XIX- початку XX ст./ Володимир Перерва. - Біла Церква: видавець О.  Пшонківський, 2008

В монографії на основі майже чотирьох тисяч документальних актів з архівосховищ Києва та Санкт-Петербурга розглядається історичний шлях церковнопарафіяльної та державної шкільної справи на території нинішньої Правобережної Київщини XIX - початку ХХ ст. В книзі основну увагу приділено розвитку приходського шкільництва, котре виразно домінувало в регіоні.

Два століття -  одна війна. Поєднані : Київщина у боротьбі за волю України / Упоряд. Сергій Репік. – К : УВС, 2018

Збірка історій людей, що стали на захист української землі протягом двох століть 20 і 21 і були поєднані однією метою – здобуттям Української Держави. Саме тому життєвий шлях українців з різних історичних епох так гармонійно переплітається і має спільний стержень жаги до перемоги

Путівник. Київська область / Guide book. Kyiv region. – К.:  Богдана, 2005  

У книзі основна увага приділяється висвітленню історичних, археологічних і архітектурних пам'яток, об`єктів побуту, рекреаційних та природних ландшафтів. Значне місце відведено знайомству читачів з видатними діячами науки та культури, митцями, цікавими та талановитими людьми, якими славиться Київська область. Розміщення статей у книзі «Путівник. Київська область» здійснено за географічним принципом відповідно до розташування районів на мапі - з півночі на південь. Текст викладений двома мовами: українською та англійською, тому повноправними користувачами путівника стануть також іноземні туристи.

Бреяк О. Краєзнавчі нариси до словника зодчих Київщини  /

Олена Бреяк. - Київ : Обл. центр охорони і наукових досліджень пам'яток культурної спадщини, 2010

На підставі нововиявлених архівних документів автор атрибутує значну кількість храмів таінших споруд на території Київської області, пов’язуючи їх з іменами відомих київських архітекторів та інженерів.Завдяки цьому до наукового обігу вводиться цілий пласт архітектурної спадщини зодчих 19 ст. Видання добре ілюстроване фотографіями будівель Київщини, виконаними з натури та фотокопіями архівних креслень, малюнків, тощо

Поросся:  студії з історії Південної Київщини. Том I. -  Біла Церква:  видавництво «Мустанг»,  1999

Книга містить історичні, генеалогічні краєзнавчі розвідки відомих дослідників Євгена Чернецького, Олександра Ярмоли, Олексія Стародуба, Володимира Іванціва стосовно різних періодів минувшини Білої Церкви і Білоцерківщини. Подається також репліка про  завдання та проблеми розвитку  білоцерківського краєзнавства.

Ознайомитися,  перечитати, поділитися враженнями  про унікальні краєзнавчі видання, а також   порадити їх  друзям та знайомим  можна у бібліотеці #8. Літературу запитуйте в читальній залі.

 

Єднаймося в День рідної мови

Сьогодні відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Не для всіх мешканців Білої Церкви українська є рідною. Мова йде про нацменшини. Та попри це, живучи в Україні, вони вивчають українську і радо розділяють нове вміння з корінними білоцерківцями. Бібліотека 8 багато років співпрацює з національними спільнотами, проводить зустрічі і творчі вечори. Підтримуємо дружні відносини з поляками, євреями, казахами, кримськими татарами, ромами, грузинами, чеченцями нашого міста та області. Приємно відзначати позитивне ставлення до нашої мови. Добрі спогади залишила досконала українська  керівника Іудейської релігійної громади "МІЦВА" Андрющенко Нателли Ігорівни. 

Про національні меншини в Україні

У національному складі населення України переважають українці. В Україні живуть представники понад 100 націй. Групи громадян України, які не є українцями за національністю ,виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою належать до національних меншин в Україні. Найчисельнішими з них є росіяни, євреї, білоруси, молдовани, болгари, поляки, угорці, румуни, греки, татари, вірмени, роми та ін. Захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України, закон повинен дбати і про права національних меншин. Йдеться про захист традицій, свят, мови, фольклору. Разом із тим представники нацменшин повинні знати, поважати й цінувати українську мову і традиції.

Та не секрет, для того аби мати мотивацію щось вивчати, спочатку слід ним зацікавитися. Міжнародна спільнота вже не раз виявляла прихильність до нашої мови: 1934 року в Парижі на фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, словотвірними можливостями та синтаксичною гнучкістю. А який фурор викликали наші пісні на конкурсі Євробачення! Щоб і інші побачили всю красу нашої мови, полюбімо її як найкращу й найріднішу, візьміть участь у флешмобі на нашій сторінці в "Фейсбук" за хештегом #флешмоб_найкрасивіше_слово.

Єднаймося!

Історія в кінокадрі

Сьогодні в бібліотеці #8  відбулася демонстрація  кінофільму «Крути. 1918». Після перегляду пройшло жваве обговорення, під час якого усі присутні відзначили схожість подій та провели історичні паралелі  між сьогоденням та  епізодами  майже столітньої  давнини в Україні.

 

У нашій пам’яті вони залишаться назавжди

До Дня Героїв Небесної Сотні у бібліотеці –філії 8  представлена  тематична виставка-пам’ять «Розстріляна, але незламна – Небесна Сотня!». Запрошуємо переглянути та ознайомитись з книгами в  яких  розповідають про  мужність і патріотизм воїнів Майдану. Небесна сотня – це не просто більше сотні людей, вбитих тодішнім  режимом під час Революції Гідності. Це - герої, які віддали своє життя за всіх нас, за загальнолюдські цінності, за захист прав людини. Люди, які протестували проти злочинних дій режиму, походили зі всіх регіонів України вони були дуже різними - за релігійними вподобаннями, політичними переконаннями, соціальним статусом. Але було у них і дещо спільне всі вони мріяли жити у незалежній, вільній Україні, у країні, де кожен має право на вільне висловлення власної думки, де всі поважають закон і права людини. Ці люди відчували себе європейцями та мріяли про європейське майбутнє своєї країни. Трагічні події на майдані Незалежності увійшли до новітньої історії України і стали символом всенародного опору беззаконним діям тодішньої влади.

Найщиріші побажання у чудовий день кохання

День Святого Валентина – дуже ніжне та добре свято, день в який люди відкрито говорять про найбільш прекрасне в світі почуття – про любов. В цей лютневий день на душі тепло як ніколи, а повітря заполонили відчуття щастя і романтики. . Пропонуємо вам добірку найкращих книг про любов з творів українських та зарубіжних письменників. Ці книги про кохання не залишать вас

байдужими.

  

Як не стати «цифровим Мауглі»

8 лютого 2022 року у світі відзначається День безпечного Інтернету(Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”. Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. Сучасна людина не уявляє свого життя без глобальної мережі, оскільки вона дає багато інформації й можливостей. Молоде покоління не завжди усвідомлює, що може чекати на них у віртуальному просторі. День безпечного Інтернету в  є одним із ключових для поширення ідей безпечного користування Інтернетом та сучасними цифровими технологіями

Підбірка книг  та публікацій  з періодичних видань «Як не стати «цифровим Мауглі» ще раз нагадує про безпечну поведінку в Інтернеті, відповідальне і позитивне використання  цифрових технологій .

Матеріали запитуйте в читальному залі

210 років з дня народження Чарльза Діккенса

Один з великих письменників-портретистів вікторіанської Англії  - Чарльз Діккенс - народився 210 років тому – 7 лютого 1812 року. Відзначаючи появу важливого для багатьох письменника, наводимо підбірку його найкращих книг.

Посмертні записки Піквікського клубу

"Посмертні записки Піквікського клубу" – перший роман Чарльза Діккенса, випущений у 1836-1837 роках. Саме з цієї книги (а також з її рум'яного та пухкого головного героя) розпочалася блискуча кар'єра письменника.

Різдвяна історія

Опублікована в 1843 році, "Різдвяна історія" робить нас свідками того часу, коли Англія піддалася відродження старих різдвяних традицій вікторіанського двору. Робота стає тлом для вивчення людської поведінки  на прикладі містера Скруджа, скупого старого, який повинен піддатися привидам різних своїх різдвяних свят аби розтопитилося його серце. Як і інші його твори, «Різдвяна колядка» неодноразово адаптувався для театру та кіно.

Девід Копперфілд

Робота з автобіографічним підтекстом, Девід Копперфілд був «улюбленим сином Діккенса». Головний герой, вихований злим вітчимом і покірною матір'ю, представляє життя автора, його кохання, друзів, розчарування чи досягнення, простежені від його народження до смерті. Без сумніву, один із найвпливовіших творів письменника, який був надрукований у 1850 р. окремими частинами.

Історія двох міст
Другий за продажем роман "Дон Кіхота де ла Манча" "Історія двох міст" виданий у 1859 році з великим успіхом. Первинний тираж був 12 тисяч примірників - довелося додруковувати і неабияк, а 100 тисяч на тиждень. Аналіз часу крізь призму двох міст: мирного і тихого Лондона та Парижа, в яких пережовуються хвилювання та непокірність людей, незадоволених своїм становищем. 

Великі надії
Роман публікувався в різних випусках між 1960 та 1961 роками. Великі задуми за структурою нагадують "Девіда Копперфілда". Це навчальний роман з різними посиланнями на життя Діккенса. Роман описує перетворення двадцятивосьмирічного Філіпа Пірріпа, коваля-початківця, який прагне стати володарем англійської знаті, незважаючи на безліч привидів минулого, з якими йому доведеться боротися. 

Пригоди Олівера Твіста
"Пригоди Олівера Твіста" – найзнаменитіший роман Діккенса. Стара добра Англія неласкова до сиріт та жебраків. Історія хлопчика, що залишився без батьків і змушеного поневірятися похмурими нетрями Лондона. Перипетії маленького героя, численні зустрічі та щасливий кінець важких і небезпечних пригод і досі хвилюють багатьох читачів по всьому світу.
 

В читальному залі та на абонементі бібліотеки8 вас чекає повне зібрання творів Чарльза.Діккенса, творчість впливає на цілі покоління. 

4 лютого Всесвітній день боротьби проти раку

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку (World Cancer Day), який організовується Міжнародним протираковим союзом з 2005 року. Рак – це захворювання, при якому відбувається безконтрольний ріст атипових пухлинних клітин, здатних проростати в сусідні органи і тканини, а також поширюватися по кровоносних або лімфатичних судинах в інші ділянки організму з утворенням віддалених метастазів. Злоякісна пухлина в своєму розвитку проходить певні стадії росту, що мають різний перебіг і прогноз.

Сумна статистика. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку, число нових випадків раку в світі в 2020 році досягло 19,3 мільйона, а 10 млн людей померли від цього захворювання. В даний час рак є другою за значенням причиною смерті в світі, причому 70% смертей відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу.

• Рак молочної залози – 471 випадок (захворюваність 33,0 на 100 тис.населення);

• Рак ободової кишки і шлунку – 381 і 259 випадків відповідно (захворюваність 30,3 і 20,7 на 100 тис. населення);

• Рак трахеї, бронхів, легенів – 306 випадків (захворюваність 24,5 на 100 тис. населення);

• Рак передміхурової залози – 265 випадків (захворюваність 20,8 на 100 тис. населення);

• Злоякісні новоутворення шкіри – 248 випадків (захворюваність 19,7 на 100 тис. населення); меланома шкіри – 69 випадків (захворюваність 5,5 на 100 тис. населення);

• Рак тіла матки – 197 випадків (захворюваність 14,7 на 100 тис. населення); 

• Онкологічні захворювання іншої локалізації – 470 випадків (захворюваність 37,7 на 100 тис. населення). 

Прогнози фахівців. За оцінками фахівців, до 2040 року число нових випадків онкологічних захворювань зросте на 47% і досягне 28,4 млн. За даними КНП «Обласний центр онкологи» за 2020 рік у м.Харкові виявлено 3880 нових випадків (в 2019 році – 4825) онкологічних захворювань (захворюваність 303,9 на 100 тис. населення).

Причини. На даний момент відома велика кількість чинників, що здатні запустити механізми канцерогенезу: • Хімічні канцерогени 

• Канцерогени фізичної природи

• Гормональні фактори 

• Генетичні чинники 

• Якість харчування

Симптоми. Серед численних проявів різних видів раку виділяють загальні ознаки, характерні для всіх онкологічних захворювань, які при появі не можна залишати без уваги і в терміновому порядку необхідно звернутися до лікаря:

 – різка втрата ваги без дотримання дієти (від 5 кг в місяць); 

– немотивоване стійке підвищення температури тіла; – немотивована слабкість і швидка стомлюваність; 

– болі в кістках; 

– зміна розміру, кольору, товщини, форми родимок, а також виникнення ран або виразок, що не піддаються терапії; 

– порушення функціонування сечового міхура і розлади травлення (постійні запори або, навпаки, діарея);

 – зниження апетиту, швидке насичення, труднощі при ковтанні та почуття відрази до їжі (особливо до м’ясних страв);

 – патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі; – стійкий, тривалий кашель, болі в горлі та охриплість; 

– наявність ущільнення, яке прощупується в м’яких тканинах. 

Попередьте рак! За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, не менше 30% поширених видів раку можна запобігти, якщо звести до мінімуму фактори ризику та здійснювати профілактичні заходи, а саме: відмовитися від паління і зловживання алкоголем, нормалізувати вагу, раціонально харчуватися з вживанням в їжу достатньої кількості фруктів і овочів; вести активний спосіб життя. 

До важливих профілактичних заходів відноситься вакцинація проти інфекцій, що викликаються вірусом папіломи людини і вірусом гепатиту В. У боротьбі проти раку дуже важливу роль відіграє раннє виявлення цього небезпечного захворювання. 

Як виявити. Існує два способи раннього виявлення: 

– рання діагностика – обізнаність щодо симптомів раку для своєчасного лікування; 

– скринінг – це система первинного обстеження з метою виявлення захворювання у клінічно безсимптомних осіб. Прикладом методу скринінгу є мамографія для виявлення раку молочної залози. У разі виникнення симптомів раку, необхідно терміново звернутися до лікаря. При ранній діагностиці та відповідному лікуванні існує висока вірогідність вилікувати онкологічне захворювання!

Архітектор храму слова

Євген Маланюк – письменник поет, публіцист літературний критик, одна з найяскравіших постатей української літератури. Всю свою творчість він присвятив відродженню самобутньої української нації.

Народився письменник 125 років тому, 1 лютого 1897 року. Навчався в Єлисаветградському реальному училищі, Петербурзькому політехнічному інституті, Київській військовій  школі.

Під час подій української революції 1917-1921 років  перебував на  службі  в лавах УНР, був  ад’ютантом генерала Василя Тютюнника, який у 1919 року помер на Євгенових руках від тифу. Це було великим потрясінням для юнака. Занепад УНР став приводом покинути батьківщину і виїхати в еміграцію. Тут Євген Маланюк багато писав, видавав разом з однодумцями журнал «Веселка» в якому й сам  друкувався. Деякий час письменник входив до складу Ліги українських націоналістів, співпрацював у журналі цієї організації «Державна нація». Перша збірка віршів «Стилет і стилос», яка вийшла у 1925, стала неабиякою подією в тогочасному літературно-мистецькому процесі, викликавши неоднозначну реакцію: від цілковитого несприйняття до надзвичайного захоплення. Цією книгою, як і наступною – «Гербарій» Маланюк ствердив свої позиції поета-націєтворця, яким не зрадив до самої смерті.

Євген Маланюк був також лідером літературного гурту «Танк», до якого входили Юрій Липа, Олена Теліга, Петро Зайцев та ін.

У США, куди поет переїжджає згодом, з’являються друком його збірки «Влада», «Поезії в одному томі», «Остання весна», «Серпень»; окремим виданням виходить поема «П’ята симфонія», що уславлює діяльність борців за українську державність. Євген Маланюк продовжує працювати і в галузі публіцистики, літературознавства. Видання «Нариси з історії нашої культури», «Малоросійство», «Ілюстрісімус Домінус Мазепа – тло і постать», «Книга спостережень» з часом отримали широкий резонанс.

Євген Маланюк – видатний мислитель, який високо підносив ідеали краси й довершеності, усією творчістю прагнув відродити в серцях українців національний дух, пробудити гідність і силу волі. Тим самим повторював:

«Як в нації вождів нема,

Тоді вожді її поети!»

З творчістю Євгена Маланюка можна ознайомитися в бібліотеці-філії №8

                                                                                                                         Вікторія Вітряк

 

2 лютого - 210 років від дня народження Євгена Павловича Гребінки

Письменник та байкар Євген Гребінка прожив 36 років. Майже половину життя займався літературною діяльністю. За 15 років надрукував понад 50 повістей, романів та оповідань. Гребінку називають «бабою-повитухою української літератури». 

1831 року, після закінчення гімназії, Гребінка повернувся додому. У цей час пережив особисту драму через любов до сестри товариша з гімназії. Описав її у "Записках студента". Цього ж року на сторінках "Украинского альманаха" в Харкові під псевдонімом Е. Гребенкин вийшов його перший друкований твір "Рогдаев пир".

1834 року Є. Гребінка переїхав до Петербурга. Викладав там російську словесність у військових училищах. Писав батькам: "Тіло моє було в столиці, а душа далеко − в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленького будиночка".

У червні 1835 року Іван Сошенко познайомив Гребінку з Тарасом Шевченком. Євген Павлович підтримував Шевченка матеріально, допомагав із самоосвітою, долучився до викупу поета з кріпацтва.

Гребінка збирав твори українською мовою й випускав їх у додатках до журналу "Отечественные записки". Однак у 1839-му видавець Андрій Краєвський відмовився публікувати додатки українською. Згодом із зібраних матеріалів Гребінка уклав альманах "Ластівка".

У 1842 році письменник відвідав село Рудка. Там написав відомий романс "Очи чёрные", присвятивши його своїй коханій – Марії Василівні Ростенберг. 

"Очи черные, очи страстные,

Очи жгучие и прекрасные!

Как люблю я вас!

Как боюсь я вас!"

Євген Гребінка був особисто знайомий з Т. Г. Шевченком, брав участь у його викупі з кріпацтва. 

Роман Гребінки про козацькі часи – “Чайковський” – Франко назвав “улюбленим твором галицько-руської молоді 1860-1880-х. Інший роман, “Доктор”, Антон Чехов визнав серед кращих творів сучасної йому літератури, гідних для перевидання й народного читання.

О. Пріцак говорив, що багато художніх стимулів для тем, образів і деталей Шевченко у своїх ранніх творах завдячував власне Гребінці, що Великий Кобзар почав вправлятися у віршуванні під враженням своєї зустрічі з українськими творами у Гребінки.