На гребені сучасного мистецтва

«Сьогодні мені пощастило познайомитися з неповторним світом молодої художниці – Іванни Розвозчик. Вдивляюся у її роботи (саме вдивляюся, бо по них просто не можна ковзнути поглядом). Перше, що виникає в думці ‒ прагнення розглядати образи, вивчати персонажів міфології,  молодих жінок, які точно мають про що розказати. І розказують. Майорять почуттями, тремтливо зачіпають свідомість краєчком вогника від свічки, невагомим пір’ям, яке розсипається там, де пролітають янголи, напівпрозорими чутливими метеликами,  лагідністю, що ховається за блиском очей. Захоплюєшся глибоко символічними сюжетами і навіть починаєш вірити в те, що зрозумів закладений художником сенс. Та певне, в тому є і сила, і чари багатовимірності картин Іванни…» ‒ так би я описала четверту виставку Іванни Розвозчик, що відкрилася 27 лютого у читальному залі міської бібліотеки №8.

Розпочала офіційну частину Світлана Петрівна Хмільова, завідувачка бібліотеки, відзначивши безумовний талант майстрині і те, що її натхненні  роботи, які містять філософський підтекст, спонукають думати, мислити. Петро Іларіонович Розвозчик, батько художниці, а ще відомий письменник та заслужений вчитель України, висловив думку, що картини Іванни пройняті  наскрізною метафоричністю, дівчина «не відображає світ фотографічно, а мислить образами». За словами Петра  Іларіоновича, на виставці представлені роботи, написані в різний час, є й такі, яким вже близько 20 років, наприклад , «Вітрила мрії». Найновішою ж є «Вибух кохання», що вражає контрастними засобами передачі цього почуття: любов ‒ це не завжди блаженна ніжність, яку таїть чекання та радість зустрічі, це і суміш почуттів, які можуть стати неконтрольованими. Іншу ж, надзвичайну гарну картину «Ніжність», Петро Іларіонович мимохідь назвав «Амазонкою». Неймовірне поєднання, правда?

Жіноча, релігійна, вільна тематика, ‒ усе вдається художниці надзвичайно містким і глибоким. Нагадаємо, що Іванна Розвозчик працює у такому виді мистецтва, як графіка, на складності останньої наголосила Оксана Щербань, поетеса і друг сім'ї. Збірку її творів «Музика життя» також прикрашають її ілюстрації. Багато років тому Петро Іларіонович приніс разом з відредагованими текстами малюнки: «А це Іванна намалювала»… Окрім цього вона проілюструвала три поетичні збірки Петра Розвозчика.

На завершення творчих вершин побажала художниці Любов Федорівна Михайлюк, що пам'ятає, як чутливу «Мавку», на той час ще Іванки, було презентовано у нашій виставковій залі. Захват від виставки відвідувачі висловили у книзі відгуків. Впевнені, роботи Іванни Розвозчик є надбанням не тільки нашого міста, а й України і варті світового визнання.

Інна Храбуст, 

бібліотека №8

Пульсуємо у темпоритмі сучасного життя

Не секрет, що зонування у бібліотеках та зібрання на їх базі різноманітних груп має колосальне значення для їх прогресу, адже сприяє залученню читачів та втіленню просвітницької функції. Саме тому вже кілька років у читальному залі успішно реалізується проект бібліоковоркінгу та проводяться інші групові роботи. А оскільки загальна тенденція свідчить, що значна частина нашого «молодого майбутнього» нині проявляє глибокий інтерес до всебічного розвитку та освіти, прагне досягнути високого рівня життя, ми вирішили започаткувати ще одну форму участі у цьому процесі. Простір для думаючих людей, зацікавлених у спілкуванні та зростанні власного потенціалу – такою запланована  молодіжна зона. Окрім цього, тут можна долучитися до різноманітних цікавих та корисних тренінгів і клубів.  Переконані, що такий досвід допоможе змінити погляд нового покоління на бібліотеки. Прогресивне майбутнє – за нами! Бібліотека8

Інна Храбуст

Герої не вмирають...

Сьогодні, 20 лютого, в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні. Саме вшануванню полеглих  героїв Майдану було присвячено захід, який провела для читачів бібліотеки №8 Світлана Хмільова.

Шість років тому сталися найтрагічніші події Революції Гідності. Саме в ці дні в центрі Києва загинула найбільша кількість учасників тримісячних протестів - понад 100 осіб. Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні», цей день відзначається щорічно 20 лютого - на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.

До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.

Під час заходу до уваги відвідувачів було запропоновано перегляд відеоматеріалу, який познайомив їх ближче з Героями і їхніми сім’ями.

Тяжко, коли чуєш від батьків, що втратили молодих, окрилених національною ідеєю дітей, про те, що ці смерті були не даремними, вони увічнили їхню пам'ять на цілі покоління їхнього роду.

Вшануймо їх свічкою скорботи, спогадом, мовчазною молитвою, пам’ятаючи, що по цій землі ходять їхні діти, що як ніхто розуміють ціну вищої мети і ціну нашої свободи.

Інна Храбуст

Код нації в символах України

Символіка є своєрідною візитною карткою держави, нашим провідником у родові традиції, історією і пам'яттю поколінь.
Дослідження Асоціації психологів України свідчить,  що перелік символів, з якими українці асоціюють Україну, очолюють синьо-жовтий прапор, вишиванка та українська мова¹. Очевидно, це ті символи, які допомагають відразу ідентифікувати сучасного українця, та існують ще державні символи та ті, глибинні, які закладені на рівні несвідомого, у нашому національному коді.

До Державних символів України належать Державний Прапор, Герб та Гімн, які є її розпізнавальними знаками. 19 лютого День Державного герба України.  Тризуб є стародавнім символом, який зустрічався на нашій території з найдавніших часів і шанувався як магічний знак свого роду, оберіг, що спирався на триєдиність і тривимірність світу. У вигляді державної символіки він використовувався князями часів Київської Русі, символізуючи боротьбу за волю та незалежність.

 Народні ж символи – це наші святині. що відбилися у піснях і легендах, використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. В той же час символи і традиції, як державні цінності, передаються з покоління в покоління з молоком матері, тому вони впливають на щоденне життя кожного українця.

Наприклад, усі знають, що «без верби і калини нема України», саме вони очолюють список рослинних та тваринних символів України.

Верба — це жіночий символ, уособлення таємничої сили жінки, плодючості й материнства. Верба своїм корінням скріплює береги, та очищує воду.

Калина є символом дівочої краси та ніжності. Калиною прикрашали весільний каравай.Калина теж символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного, позачасового єднання народу. Калина уособлює й саму Україну.

Дуб - символ сили, могутності, довголіття. Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним та міцним!

Соловей – український народ дуже співучий. І соловей є символом співучої нашої мови. Не дарма кажуть : «Українська мова чудова – неначе соловїна!

Журавель – символ туги за рідним краєм. І коли людина знаходиться на чужині, і чує курликання журавлів, їх сум за рідною домівкою. То людина відчуває це щемливе відчуття, відчуття туги за Батьківщиною.

Соняшник – символ сонячної енергії, життя, здоров'я та процвітання. Соняшник символізує родючість, єдність, сонячне світло та квітучість.

А ще дорогими серцям українців є народні символи, які пов’язані із національними традиціями, яких  вони споконвіку дотримуються і  які бережуть.

Вишитий рушник – стародавній оберіг дому, символ щасливої долі, злагоди і подружньої вірності, чистоти почуттів і найщиріши побажань, оберіг від злих сил.

Вишиванка – національна святиня, що символізує духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок багатьох поколінь – зв'язок, що не переривається віками. Вишиванку передають з роду в рід як безцінну реліквію.

Писанка – символ сонця; життя, його безсмертя, любові і краси, весняного відродження.

Хліб – символ життя.

Коровай – ритуальний священний хліб, котрий має круглу, «сонячну» форму. Він символізує багатство через плодючість природи. В Україні хліб-сіль на вишитому рушнику – то найвища ознака гостинності народу.

Вінок – символ життя, долі, життєвої сили; символ дівоцтва та довершеності. Плели віночки здавна із живих квітів. Вважалось, що в них є чаклунська сила, здатна захистити від будь-якого лиха. Тому український віночок не просто прикраса, а й оберіг.
Традиційно український віночок прикрашали різнокольоровими стрічками. Кожен кольор мав свою символіку.

Разом із Прапором та Державним Гімном України Тризуб для нас, її громадян,  є символом, який незримими нитями згуртовує нас, робить єдиною і неповторною нацією. Можна навести безліч цікавих прикладів того, як українці, шануючи природу, переносять свої уявлення на ті чи інші об’єкти рослинного чи тваринного світу, важають предмети домашнього вжитку своїми оберегами від злих сил, тотемами, що допомагають у тих чи інщих, здебільшого господарських, справах. Тільки завдяки символам український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, волелюбність і абсолютну унікальність. Тож шануймося і, щоденно примножуймо  національні чесноти, за якими нас відрізняють інші держави і які дають нам змогу мати гордість за приналежність до великої держави – України!

             

^{1 -} https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/2611924-ukrainci-nazvali-golovni-simvoli-kraini.html

Інна Храбуст

Свято любові у бібліотеці №8

                                                            

Серце у всіх однакове: і любляче, і плачуче, і страждаюче – так почала свій виступ пані Тетяна, учасниця клубу «Золота осінь» Академії пенсіонерів.

Зі зворушливим хвилюванням або жвавим вогником в очах академісти говорили про кохання. Звучали то запальні, то пронизливо журливі пісні, вірші та навіть анекдоти. Хто на що гаразд! Нам пощастило приймати у себе цю дружню, душевну компанію!

Все ще чарівні пані та й досі мужні чоловіки, які прослухали цікаву інформацію про мови любові, підготовлену бібліотекарем Анною Івановою та переглянули щемливий і актуальний мультфільм про кохання, ще раз показали нам, молодим, що таке справжня любов, перевірена часом і витримана досвідом. Берімо за приклад, святкуючи День закоханих, не забуваймо, що любов не знає ні віку, ні інших кордонів.

Інна Храбуст

Європа нашими очима

«Людина, яка не шукає друзів, є ворогом сама собі». Ці слова великого Шота Руставелі можна вважати ключовими в сучасній євроінтеграційній політиці України. Але простого копіювання європейських інституцій недостатньо, щоб наблизити Україну до цінностей ЄС. Тільки готовність до змін, співпраця, спілкування, допитливість, допоможуть у цьому . Чи далеко від нас Європа? Можливо, зовсім поруч? А, може, Україну вже можна вважати європейською країною? Відповіді на ці та багато інших  запитань шукали бібліотекарі з користувачами філії №8 під час Дня інформації «Вивчай Європу – змінюй Україну», що відбувся 6 лютого. Як завжди, до такої події був оформлений тематичний перегляд літератури  «Європейські символи», який знайомив із загальними  матеріалами,  інформаційними та рекламними виданнями про Європейський Союз, прапор ЄС, Європейський гімн.  Під час огляду періодичних видань «Цікаві факти про європейські країни» за матеріалами  журналів «Всесвіт», «Міжнародний туризм», «Вокруг света» та  газети «День» користувачі відкрили для себе багато цікавого, невідомого, а часом і загадкового, що таїть в собі Європа, а також познайомилися з культурою, традиціями, звичаями, обрядами країн ЄС. Розповіді про полярні сяйва на Лофотенських островах Норвегії, легендарні термальні джерела німецького Баден- Бадена, захищені спадщиною ЮНЕСКО будинки-труллі в Італії та інші цікавинки стали калейдоскопом неймовірних вражень і продемонстрували дієвість гасла Євросоюзу «Єдність у різноманітті». Поціновувачам книг прийшлися до смаку літературні делікатеси «Книжкові смаколики європейської літератури».  Палітру імен відомих поетів, письменників, доповнювали твори нових лідерів літературного процесу. Особливу увагу привернули видання із серії «Карта світу» видавництва «Фоліо», що були анонсовані на одноіменній книжковій виставці. Підбірка цікавої літератури, не залишаючи  вибору, змушувала трохи зупинитися та прочитати кілька сторінок, адже включає в себе кращі зразки сучасної європейської та світової прози кінця XX – поч. XXI століття в українському перекладі. Щоб розкрити найвизначніші історичні, культурні та пам’ятні місця країн Європи, познайомитися з витворами мистецтва, культури та природи, відвідувачам бібліотеки запропонували захоплюючий  відеоперегляд «Мандруємо Європою». Заочно подорожуючи, не тільки побачили неймовірні краєвиди та перлини архітектури, а й  згадали відомих людей, познайомились із музичними з та спортивними уподобаннями європейців,а також занурилися в маловідомий світ сьогодення країн Європейського Союзу.

День інформації , що пройшов у бібліотеці , об’єднав усіх, хто хотів довідатися більше про ЄС та зрозуміти місце України в європейському просторі, а також нагадав, що Європа починається не за кордоном України, а у кожному з нас. Європа – це історичний дух України, її майбутнє, але нам треба навчитися відкривати її, змінюючи себе і свою державу на краще.

                                                                                                     Наталя Семененко

«Світи, зоре, світи ясно»-2020

 Дружніми оплесками, теплими посмішками дітей та дорослих  відкрилась традиційна виставка-конкурс дитячого малюнку «Світи, зоре, світи ясно!»,  що відбувається у міській виставковій залі при бібліотеці №8.  Справжнім подарунком для  містян стала експозиція із 309 неймовірно красивих, фантастично  різноманітних, різнобарвних та  багатих тематично дитячих  робіт. Уява дітей настільки багата та яскрава, що виставкова зала перетворилась на чарівний острів, на якому панує добро, злагода, любов, довіра та шана  до історії держави, до природи, до близьких і рідних. Нам, дорослим, є чому навчитись та згадати про вічне і добре.   Роботи 286 дітей оцінювали професійне журі художників міста.  Валерій Ружицький – голова журі, Світлана Паламарчук та Карина Родіонова  –  члени журі. Вони і визначили 27 переможців конкурсу у трьох вікових категоріях, які отримали від міської влади цінні подарунки. Традиційно підтримали юних художників  у їх творчості центральна бібліотека  для дітей, бібліотеки-філії № 6, №8, №9. Завідуючі цих бібліотек привітали всіх учасників виставки  із святковою подією в їх житті та своїх фаворитів  нагородили цінними подарунками. Але варто зазначити, що всі учасники виставки -  це вже переможці, адже вони пройшли відбір та взяли участь у загальноміській виставці. Виставка діятиме до 1 березня. Тож, завітайте до виставкової зали при бібліотеці №8 та отримайте насолоду від дитячої творчості.