5 книг про театр, які вас здивують

Пропонуємо книги з фондів нашої бібліотеки про невмирущу магію Театру

Михайло Булгаков «Театральний роман» Це не закінчений твір, який за життя автора не публікувався. Сюжет багато в чому заснований на конфлікті Булгакова з головним режисером Художнього театру Костянтином Станіславським з приводу постановки його п'єси. Булгаков засуджував систему Станіславського, так як у романі головний герой  засуджує методи режисера Івана Васильовича - його літературного відображення. Практично всі герої роману мають прототипи, і Олена Сергіївна Булгакова, третя дружина письменника, склала великий список реальних людей, театрів, і навіть вистав, що знайшли відображення в романі. Один з найіронічніших творів письменника.

Теофіл Готьє «Капітан Фракас» Один з найвідоміших романів автора. Письменник зібрав усе найромантичніше: середньовічну  Францію, юного барона, просторий замок і  трупу бродячих артистів з чарівною дівчиною – те, що потрібно  для історії великого кохання. Юний барон , звичайно,закохується в красуню-артистку, і приймає зухвале рішення: він залишає  свій дім і слідує за бродячою  трупою щоб завоювати, серце юної панянки.

Теодор Драйзер «Сестра Керрі»  Роман  про молоду 18- літню Кароліну Мібер, яка приїхала підкорювати  Чікаго. Багаточисельні романи з чоловіками, безробіття та жага до красивого життя в підсумку привели її до аматорської сцени – після чого життя Керрі стало стрімко змінюватися. Роман про те, як з провінціалки з 4 доларами в кишені перетворитися в зірку театральної сцени.

Гастон Леру «Привид опери» Молода співачка Христина стає таємною пристрастю для Привида опери. Написана ним музика зачаровує Христину, але її тягне до багатого красеня віконта Рауля. Збожеволілий від ревнощів Привид готовий на все, щоб знищити противника ...Тож, дивні події відбуваються в Паризькому оперному театрі: пропажа грошей , зникнення співачки, нещасні випадки зі смертельним кінцем – поєднання  містики, пригод і романтики. 

Сомерсет Моем  «Театр».Тонка, іронічна історія блискучої, розумної актриси, яка відзначає «кризу середини життя» романом з красивим молодим чоловіком. Головна героїня роману – Джулія Лемберт. Їй 46 років. Вона найзнаменитіша театральна актриса Англії, життя якої вдалося. У неї є сім’я: успішний чоловік, власник і режисер театру, дорослий освічений син, є слава і море шанувальників. Свої почуття героїня виявляє в основному на сцені. Коли Джулія закохується, то з  головою занурюється в любовні переживання. Проте, переживши бурю емоцій, як сильна мудра жінка справляється з почуттями. Роман закінчується тріумфом героїні в спектаклі, в якому Джулія віртуозно «вбиває» дебют суперниці.  В кінці роману Джулія, яка розчарувалася в щирих почуттях, вимовляє: «Кажуть: гра – притворство. Це притворство і є єдина реальність»

100-річний ювілей «Будівничого України»

Справжнього митця завжди можна розпізнати серед інших, зважаючи на його самобутність і притаманний лише йому особливий стиль і почерк. Вдумливий поміркований читач відкриє для себе особистість письменника, його світогляд, ставлення до суспільства, характер і вподобання, читаючи його твори. Таким неординарним автором є наш краянин Віктор Олександрович Міняйло. 21березня в бібліотеці-філії №8 відбувся захід присвячений ушануванню талановитого земляка під назвою «Почесний білоцерківець – «Будівничий України». Присутні, постійні читачі книгозбірні – члени клубу «Золота осінь» академії пенсіонерів, завдяки бібліотекарю Зої Чутковській, відкрили для себе маловідомі сторінки життя іменитого автора. Палітра тем його творчості дуже широка. Учасники заходу уважно слухали глибокодумні притчі Віктора Міняйла, які спонукали замислитись про просте і вічне в швидкоплинному людському житті. Віктор Міняйло, як будівничий України, прагнув для прийдешніх поколінь українців кращого життя, бажав їм нових високих і світлих звершень. Так говорить письменник в своїй притчі: «…І син Будівничого, спираючись духом на батьківський Храм Краси, спорудив свій, ще вищий і ще красивіший. І так буде довіку, бо час летить тільки вперед, а дух людський здіймається все вище і вище...». За світло душі і щиру любов до рідного народу старійшина і класик сучасної української літератури Віктор Олександрович Міняйло, з нагоди 100-річного ювілею, вартий уваги, світлої пам’яті та пошанування від своїх нащадків.

Зоя Чутковська.

Мистецька вітальня "Дивовижний світ ляльки"

15 березня в мистецькій  вітальні  відбулася зустріч-подорож в історію створення ляльки-мотанки, яка  є одним із найдавніших символів української культури. Ляльки були оберегами, а також  виконували  безліч символічних ролей в житті людини. Про це та багато інших цікавих фактів розповіла Любов Михайлюк. Вдячними слухачами були учасники академії «Золота осінь» та користувачі бібліотеки.   

Дух і слово Тараса Шевченка

 9 березня, в чудову весняну пору, 205 років тому, народився великий син українського народу, відомий художник і геніальний поет – Тарас Григорович Шевченко, якого ще називають національним Пророком. Днями в Україні відбулися Шевченківські дні з вшанування пам’яті великого Кобзаря. Щороку в бібліотеці-філії №8 відзначають  день народження великого генія. І цього року в читальному залі бібліотеки презентовано книжково-ілюстративну виставку «Шевченкове слово – до кожного читача». Протягом кількох днів, 6 та 7 березня, у книгозбірні відбувалися Шевченківські читання для різних категорій користувачів – учнів Білоцерківської СШ №19 та учасників клубу Академії пенсіонерів «Золотої осені». Крім того, що працівники бібліотеки підготували багато цікавої інформації про видатного поета, учні спеціалізованої школи №19, також, презентували театральні мініатюри по творчості Тараса Шевченка. Читачі активно долучилися до Шевченківських читань – лунала натхненна поезія, співали пісень на вірші Тараса, переглянули відеоролик «Обличчя української історії. Т.Шевченко».Світлана Хмільова розповіла присутнім про маловідомі факти з життя вірного сина України. Творчість Тараса Шевченка давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, у чому черпають сили і надії. Світлана Хмільова

                                                                                                        

"Кохання - це коли ні про що не жалкуєш"

Немає людей, які б не кохали хоч раз в житті, або не мріяли про кохання. Та чи завжди ми готові до випробувань, які несе в собі любов, чи здатні на відчайдушність, вірність, самопожертву в ім’я іншої людини? П’ятдесят років тому  американський письменник Ерік Сігал написав повість «Історія кохання» - про молодих закоханих, які змогли подолати усе, крім смерті, а, можливо, і її саму. Книга стала бестселером і була перекладена 33 мовами світу (в тому числі українською - перший переклад був опублікований у журналі «Всесвіт»).Фільм «Історія  кохання" за сценарієм Сігала вийшов на екрани 1970 року. Картина стала лідером прокату 1971-го і була номінована на сім премій «Оскар», у тому числі за найкращий сценарій, проте отримала лише одну нагороду – за музику ( автор – Френсіс Лей, музична тема набула світової популярності). «Історія кохання» з  моменту її виходу на екрани регулярно включається до списків найромантичніших фільмів.

Книгу Еріка Сігала «Історія кохання» в українському перекладі ви зможете прочитати в бібліотеці-філії №8.

І цитати в подарунок…

«Кохання - це коли ні про що не жалкуєш»

«Кохання – це коли не потрібно говорити «пробач».

Запрошуємо на виставку

Традиційна виставка-конкурс «Квіти серед квітів» у черговий раз запрошує помилуватися картинами, які створили художники міста в подарунок усім жінкам до свята 8 Березня. Справжня весна панує у міській виставковій залі при бібліотеці-філії №8. Квіти, жіночі портрети створюють справжнє свято.За умовами конкурсу до уваги журі пропонувалися роботи створені тільки жінками-художниками.Професійне журі у складі художників міста: Георгія Прокоповича Пономарьова, Володимира Валентиновича Панфілова, Валерія Миколайовича Вовченка визнали кращими в номінації «Портрет»:

Олену Гайдаєнко (робота «Анастасія»);

Ольгу Мілейко (робота «Раїса»);

Тетяну Матвієнко (робота «Легкий бриз»);

В номінації «Натюрморт» перемогли :

Світлана Мороз (робота «Польові квіти»);

Тетяна Фокіна (робота «Ніжність півонії»;

Лідія Федькевич (робота «Півонії»).

Всього у виставці взяли участь 32 художники, які представили 80 робіт. Тут ви зможете також насолодитись роботами Володимира Панфілова, Ігоря Безвербного, Валерія Вовченка та інших відомих в місті художників. Цікаво, що деякі портрети, які є на виставці, писалися під час майстер-класів, які проводилися у виставковій залі.Святковому настрою сприяли музичні твори у виконанні викладача школи мистецтв дитячих духових оркестрів №6 Ігоря Лаврентьєва (тромбон).Виставка відкрита за підтримки відділу культури і туризму Білоцерківської міської ради.

Експозиція діятиме до 19 березня.

Великий єврейський письменник-драматург Шолом-Алейхем

Хто не знає єврейського письменника  Шолом-Алейхема?
Певно, багатьом доводилося чути або читати сумні та веселі історії про хлопчика Мотла та про Тев’є-молочника.2 березня минуло 160 років від дня народження відомого єврейського письменника та драматурга Шолом-Алейхема, життя якого було тісно пов'язане з Україною та її культурою. Його твори перекладено на багато європейських мов. Критики порівнюють Шолома-Алейхема з Марком Твеном за схожість стилів та  любов до літератури для дітей. Він любив Україну, де українці та євреї здавна жили й працювали поряд. 4березня в книгозбірні № 8 було презентовано літературний портрет « Великий єврейський письменник і драматург Шолом- Алейхем». Про цікаву постать письменника дізналися  учні  ЗОШ №4. Працівники бібліотеки підготували інформативну розповідь про життя та творчість Шолом-Алейхема та продемонстрували відео про таємне вінчання  молодого письменника зі своєю ученицею Ольгою  Лоєвою. Учні з задоволенням взяли участь у вікторині, а переможці отримали книги.                  Валентина Мостіпан

До 160-річчя від дня народження Шолом-Алейхема (1859-1916)

Великий єврейський письменник Шолом-Алейхем (Шолом Нохумович Рабинович) народився 2 березня 1859 року в Україні, у м. Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький), у родині крамаря. Шолом-Алейхема називали єврейським Марком Твеном. А після їх знайомства Марк Твен назвав себе американським Шолом-Алейхемом.