пʼятниця, 26 квітня 2013 р.

Дзвони Чорнобиля


Чорний квітневий день Чорнобильської трагедії відгукується болем у людській пам`яті.
      Чорнобильське лихо для багатьох українців – частина їхнього особистого минулого. Багато ліквідаторів  брали участь у приборканні ядерного монстра. В числі перших, поряд із атомниками, у центрі подій опинилися співробітники підрозділів МВС: пожежної охорони та міліції.
       24 квітня, напередодні 27-ї річниці Чорнобильської трагедії, в бібліотеці № 8  члени громадської організації МВС “Ветерани органів внутрішніх справ Білоцерківщини ” згадували страшні дні 86-го року.
       Працівники органів внутрішніх справ з перших днів Чорнобильської трагедії були у передовому загоні ліквідаторів її страшних наслідків і продемонстрували зразки мужності, самопожертви, витримавши величезні моральні та фізичні навантаження.       
Заступник міського голови Микола Антонюк подякував ветеранам-чорнобильцям за участь у ліквідації  аварії  і відзначив  грамотами і грошовою допомогою, а  В`ячеслав Конопацький, заступник начальника управління соціального захисту населення райдержадміністрації вручив нагороди. На захід завітав полковник міліції, віце-президент Міжнародної  поліцейської асоціації України Микола Замашнюк. Голова громадської організації “Ветерани органів внутрішніх справ Білоцерківщини” Олена Іванова подякувала ветеранам і вручила нагрудні знаки ліквідаторам аварії. У  зустрічі взяли участь учні БЗШ № 4, творча група “Ташакор”.
      Чорнобильські зустрічі  відбулися в бібліотеці і 25 квітня.  Цього разу присутніми були  студенти спортивного ліцею, які зустрілися  з учасником ліквідації наслідків  аварії ЧАЕС , підполковником МВС   Дмитром Беником.

     Ніна Пругер, зав бібліотекою № 8.









понеділок, 22 квітня 2013 р.

Велика толока

19 квітня колектив нашої бібліотеки взяв участь у Всеукраїнській акції «Чиста Україна».
На допомогу працівникам бібліотеки прийшли студенти 1 курсу лінгвістичного факультету БНАУ.
Депутат міської ради Костянтин Васильович Бугайчук  забезпечив суботник трудовим інвентарем та  саженцями молодих дерев, які було посаджено у парку біля Будинку культури «Росава».











пʼятниця, 19 квітня 2013 р.



Писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя. Писанкарство виникло, як своєрідне відображення уявлення людини про Всесвіт. Є щось магічне в умінні створити таке диво, як писанка, володіючи знанням знаків і символів, які зображували на писанках ще наші пращури.
Своїми знаннями і досвідом, щодо створення писанки, поділилась з читачами бібліотеки №8, керівник зразкової студії петриківського розпису “Азалія” ЦТДЮ “Соняшник”, майстриня декоративно-ужиткового мистецтва Людмила Красніцька-Луцик. Вона не тільки малювала візерунки, а й захоплююче розповідала про історію писанкарства .
З.Чутковська














четвер, 18 квітня 2013 р.

Писанки

Великдень або Паска – найзначніше християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа. Відзначається у першу неділю після весняного рівнодення  і повного місяця, обов`язково окремо від іудейської Пасхи.
            Активну підготовку до Паски українці починали від Вербної неділі: варили яйця і розписували писанки, фарбували крашанки, начиняли ковбаси, випікали обрядове печиво, включаючи обов`язкову пшеничну паску, а подекуди й солодку сирну бабку.
            Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пов`язують виникнення традицій писанкарства з євангельськими подіями (страстями Христа) тощо, і започатковані  вони Марією – Магдалиною, яка жила у І столітті  нашої ери. Коли воскрес Ісус Христос, Марія – Магдалина зайшла до хати і побачила, що яйця стали крашанками. Ці крашанки вона роздавала апостолам, радісно вигукуючи «Христос воскрес», і кожного тричі цілувала. З цього часу христування стало узвичаєним, поширилось і на Русі.

       Бібліотека –філіал№8 представляє книгу О.Г.Соломченка
                                  «Писанки українських Карпат»

Великдень всіх нас до гостини просить
Малює сонцем полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить.
Христос воскрес!
Воістину воскрес!

( Вадим Крищенко)





Соломченко О.Г.
   Писанки українських Карпат : науково – популярне видання /  О.Г.Соломченко ; директор вид. - ва  В.В.Браславець ; гол.ред. Б.Г.Кушнір ; худ.оформ. В.І.Писаренко ; рец. О.Г.Ляшенко. – Ужгород : Карпати, 2004. – 238с. ; іл. – (випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за Програмою випуску соціально-значущих видань)








Писанки – це неповторне багатство…
Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом!
                                            Олександр Довженко
Народ живе красою, вміє не лише створити , а й обезсмертити себе у прекрасному. Стільки стрілося у писанці! Казка, пісня, бувальщина, материнська колискова і росяна стежка дитинства, вінок першого кохання і дужість повноліття, мудрість старості і присмак вічності у присмерку вечірнього неба. З радістю – смуток, з усмішкою – надія… добирайте, осмислюйте, повертайте скарби народові, котрий примножить їх знову й знову.
                                          Михайло Стельмах




О.Г.Соломченко
Фото 1991р.

Олексій Соломченко, який понад п`ятдесят років колекціонував писанки і знав їх, мабуть, чи не найкраще в усьому світі, в цій науковій розповіді про писанки усе ж таки начебто потребує підступити до таємниць такого простого й водночас незбагненно складного мистецтва, яке творять звичайні сільські жінки. Чи вдалося це йому? Не знаю. Знаю тільки, що кожен, хто візьме в руки цю книгу – альбом, перегорне із захопленням і здивується: Боже, яка глибока мудрість українського народу, яке вічне його прагнення до краси!...
Роман Федорів
Львів



Цей безцінний скарб – писанка…
Мабуть жоден вид української образотворчості не має такої різноманітності орнаментальних елементів та мотивів, як писанки, не кажучи вже про багатство композиційних варіантів, кольорових сполучень, організацію і довершеність чіткого ритму, симетрії та рівноваги. Хвиля часу докотила до нас оте диво з сивої  слов`янської давнини, і воно живе, гріє серце – буйноквітний символ щедрості української долі.
Писанковий орнамент створювався протягом довгого історичного періоду, сформувався  у традиційні логічні форми рисунків, у яких відбилися естетичні смаки  багатьох поколінь народних митців.




Історичні корені писанки
Крашені й орнаментовані пташині яйця – крашанки і писанки - утвердилися в обрядах багатьох народів світу за кілька тисячоліть до прийняття християнства. В системі вірувань вони пов`язувалися з яйцем як джерелом життя, початком Всесвіту.
  Яйце було предметом культу, глибоко увійшло в обрядність первісних народів.
  Задовго до появи християнства древні індуси вважали яйце колискою світу.
  У древньому міфі говориться: «Спочатку не було нічого, крім Божества. Нарешті з`явилося яйце. Воно розкрилося: Сонце і Місяць вийшли з нього і піднялися вгору на небо, Земля, більш важка опустилася вниз»




Символіка писанкового розпису
За розвитком писанкового орнаменту можна простежити еволюцію  людських уявлень про навколишній світ , який первісна людина  сприймала таємничо загадковим, наповненим дивовижністю природних явищ, що грізно панували над нею. Та загадкова таємничість для нашого далекого предка проступала у всьому, що його оточувало. Незбагненність явищ природи, будови Всесвіту відбилось в його уявленнях своєрідним фанатичним баченням.
  Всемогутня сила Сонця, яке дає світло, тепло, пробуджує до життя природу, є джерелом життєдайної енергії для всього навколишнього, сприймалась первісною людиною, як незвичайна сила, яку вона обожнювала, творила з неї божество. Це знайшло відображення у різноманітних рисунках у вигляді круга, ромба, квадрата, трикутника, спіралеподібних формах  – у так званих солярних знаках.






Орнаментальні мотиви писанок ( с.Космач Косівського району Івано - Франківської області)


1 – княгинькове; 2- хрестате; 3,4 –пушкате; 5-скринька; 6 – гребінчик; 7 – калиточка; 8 – ружа; 9-дубові листочки; 10-хрестик з кучерями та смерічками; 11,16,17,19,20,22- хрестоподібні мотиви; 12 –ріжкате; 
13 – хрестик з грабельками; 14 –баранячі ріжки; 
15,18-самокічко; 21 - клинці







Орнаментика писанок Буковинського Підгір`я 
(20 – 30 р.р. ХХст)

1 – зірки
2 - монастирі
3 - Богородиця в чепці вчинила
4 – гребені (грабельки)
5 – монастирі
6 – сорок клинців








Виготовлення писанок.
Матеріали та приладдя.

Для виготовлення писанок використовують курячі, качині та гусині яйця. Вони повинні бути свіжими, зовсім білими, ідеальної природної форми, без будь-яких деформувань, без тріщин, чистими. Поверхня має бути сухою, інакше віск не пристане.
Під час розпису температура має бути кімнатною. Нанесення рисунків роблять розтопленим воском. Віск для цього повинен бути тільки бджолиний. Яйце і писальце тримають над жевріючим вугіллям, щоб віск постійно підігрівався.
Інструмент, яким наносять воскові лінії називається писачком або кисткою





Художньо – стильві особливості писанкового розпису

У кожному традиційному осередку писанкарства виробилися й утвердилися певні художньо- стильові особливості. Характерно те, що за наявності етнографічної стильової спільності в кожному селі, у кожної писанкарки сформувалися свої відмінні риси рисунків, своя гармонія барв, індивідуальний почерк. Щоб описати і охарактеризувати творчість кожного майстра, потрібна була б багатотомна енциклопедія. Тому обмежимось характеристикою композиційної побудови декору, колориту орнаментальної палітри, багатства кольорової гами писанкового розпису етнографічних регіонів Українських Карпат – Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини, Покуття.





Писанки Гуцульщини

Умовно орнамент декору гуцульської писанки  можна поділити на :
Писанки з геометричними мотивами
Писанки з квітково-рослинним орнаментом
Писанки в декорі яких поєднуються геометричні та квітково-рослинні мотиви
Писанки із зооморфними мотивами
Писанки з антропоморфними мотивами
Писанки з жанровими композиціями
Писанки із зображеннями культових споруд та християнської символіки
Писанки розписані довільними декоративними плямами






Писанки Покуття

У писанок Покуття переважають укрупнені геометризовані рослинні і квіткові форми. Ритм і симетрія побудови декору дещо довільніша. Окремі орнаментальні мотиви у своїх пропорціях побільшені. У колориті писанок Рожнева переважають коричнево-жовті кольори з незначним вкрапленням зелених барв.
Найбільш поширеним композиційним ладом є розміщення якогось одного мотиву, наприклад «ружі», «квітки» чи «вазончика» на двох сторонах сферичної поверхні яйця.





Писанки Буковинського Підгір`я

Характер писанкових розписів на цій території зумовлений взаємовпливом сусідніх етнографічних регіонів : з одного боку – мистецтва Гуцульщини, з іншого – образотворчого фольклору Поділля.
Геометричні мотиви розписів займають тут значне місце. Найчастіше зустрічаються рисунки, виконані прямими лініями, рисками, відрізками ( кривульки, зубці, сіточки, пасочки, смужки, хрестики і т.д.)
Водночас тут поширені криволінійн,і заокруглені, дужко - та аркоподібні мотиви, які поєднуються з прямолінійними, утворюють гармонійну єдність зображень.





Бойківські писанки
Матеріальна і духовна культура бойків тісно переплітається з культурою населення суміжних етнографічних регіонів Українських Карпат – гуцулів і лемків. Це помічаємо у писанкарстві. У писанковому розписі Бойківщини здавна використовується кілька технік. Широкого застосування набула тут техніка воскового розпису в якому замість писачка використовують звичайну шпильку або навіть сірник,  та  техніка накапування відповідних воскових рисунків на чисту шкаралупу яйця.
Після  нанесення рисунків воском, яйця фарбують – занурюють у відповідний розчин барвника





Лемківські писанки

Писанки Лемківщини займають особливе місце серед пребагатого розмаїття українських писанок. З давніх давен відрізняються своєю самобутньою неповторністю і своєрідністю. Їм властива  простота орнаментальних мотивів та загадкові форми рисунків. За колоритом вони двоколірні, переважно коричневі, фіолетові, рожеві, а узор на них завжди білий 
( природний, не покритий воском колір шкаралупи яйця).
Типовою ознакою лемківського писанкового розпису є техніка нанесення розтопленого воску на поверхню яйця за допомогою  металевого писальця з голівкою 









 Підготувала В.Тимошенко

пʼятниця, 5 квітня 2013 р.

Молодість і весна

Щедра земля Білоцерківська на талановитих людей. І, як один із доказів, виставки майстрів мистецтв у виставковій залі бібліотеки №8.

Виставка «Молодість і весна», відкриття якої відбулося 3 квітня,  це спроба об`єднати навколо виставкової зали наші молоді таланти, дати їм шанс, можливо перший раз, показати свої роботи на суд глядачів.
Майже всі учасники виставки – студенти, або молоді люди, котрі нещодавно встали із-за студентської лави спеціалізованих художніх навчальних закладів Києва, Львова, Білої Церкви.
Максим Василенко, Крістіна Смєлова, Леся Гай  - художники, які мають певні досягнення у творчості.  Максим -  лауреат міської молодіжної премії ім.М.Вінграновського, володар гранту Президента України «Талановита молодь України» 2012р.,  Крістіна – член Національної спілки художників України, Леся – художник-ілюстратор більше 60 книг, лауреат міської молодіжної премії ім.М.Вінграновського.
Погляди глядачів  приваблюють роботи Ольги Василенко і Сергія Луценка. Імена молодих художників відомі і за межами України. Їх твори включені до міжнародних мистецьких альбомів.
Надіюсь, що виставка «Молодість і весна»  привабила  творчу молодь і наступного року з`являться нові  імена  художників. Виставка стане традиційною, а можливо і конкурсом молодих митців, який стимулюватиме до творчості і навчання.

Л.Михайлюк











вівторок, 2 квітня 2013 р.

Перлина Надросся

(Славній «Олександрії» - 220років)


Дендрологічний парк «Олександрія» - гордість нашого міста. Він був створений 220 років тому родиною великого землевласника, графа Франциска Ксаверія Браницького. В 1781 році граф одружився з Олександрою Енгельгардт. На своїх землях, неподалік від Білої Церкви графиня вирішила створити парк і назвала його своїм іменем – «Олександрія».Минуло багато років, а парк, ще й сьогодні зберіг свої ландшафтні композиції і є унікальною пам`яткою  садово-паркового мистецтва кінця ХVІІІ – початку ХІХст., яка приваблює до себе туристів і любителів природи.

Бібліотека філіал №8 представляє книжкову виставку
«Перлина Надросся»




         Біла Церква : науково-художнє видання / ред. кол.
 В.М. Гламазда та ін. – К. : ВД «Аванпост», 1997. – 119 с. – Текст укр., рос., англ.
        Книга-альбом «Біла Церква» -  неоціненне джерело інформації про святині, найцінніші матеріальні скарби, культурне і політичне життя нашого міста, де розповідається і про дендропарк «Олександрія».  Цілком можливо, що  перлина Білої Церкви коли-небудь стане тим ядром, навколо якого буде розвиватися міський туризм.




      Біла Церква. Шлях крізь віки : історичний нарис про Білу Церкву / упоряд. П. І. Юхименко; літ.опрацювання А. І. Гая. – Б.Церква : Буква, 1994. – 380(1)с.
                 В історичному нарисі розповідається про довгий і тернистий шлях розвитку одного з найстаріших міст України – Білої Церкви. Зокрема, наприкінці ХVІІІ ст. в Україні стало прийнятим будувати поміщицькі садиби з великими парками, палацами, численними службовими приміщеннями. Садово-архітектурний комплекс парку «Олександрія» є яскравим прикладом цього напрямку в архітектурі.




        Київщина туристична : путівник / [гол.ред.
 В. Г.Романчишин]. - К. : Світ успіху, 2009. – 462[1]с. : кол. іл.
            Туристичний путівник запрошує у цікаву подорож найчарівнішими куточками Київщини, в тому числі і Білоцерківським дендропарком «Олексндрія».





          

          «Олександрія». Пори року = «Александрия». Времена года = Seasons. “Olexandria”: [ к-т листівок]  / фото В.І.Соколовського. –  Біла Церква :
В. І.Соколовський, 2011. – 10 арк. в обкл. – Текст укр., рос., англ.
      Збірка листівок складається із фотографій найчарівніших куточків дендропарку в різні пори року. «Олександрія» сьогодні  є унікальною пам’яткою садово-паркового мистецтва кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст., вона  чарівна о будь-якій порі, і в цьому ще раз переконуєшся, проглядаючи чудові фотографії. Збірка видана В.І.Соколовським з благодійною метою.





          Перлина паркового мистецтва України. Білоцерківський парк «Олександрія» : акварелі Володимира Кокоріна. - [ б.м.в.], [б.р.в.]
        Митець змальовував красу міста, зокрема, красу його перлини – «Олександрії». Ця  збірка листівок є частиною робіт  художника, присвячених кращим куточкам парку.






            Путівник : Київська область / упоряд.
 Б. В. Мефедов. – К. : Богдана, 2005. – 311 с. : іл. – Текст укр., англ.
          Основну увагу книга приділяє висвітленню історичних, археологічних і культурних пам’яток, об’єктів побуту, рекреаційних та природних ландшафтів області. Серед них достойне місце посідає дендропарк «Олександрія», як зразок пейзажного парку кінця ХVІІІ століття.




          

   Хроніка 2000 : український культурологічний альманах /  ред. кол. : Л. Кравчук та ін. – Вип.  41-42.  – К. : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2001. – 797(1)с.
            Випуск присвячений проблемам українських парків та їх минулому. Розділ «Дендропарк «Олександрія» розповідає, як створення парку нерозривно пов’язане з історичним минулим України, зокрема її мальовничим куточком – Пороссям.








Дерлеменко, Є.А.
        Парки України = Parks of Ukraine : фотоальбом  /  Євген Анатолійович Дерлеменко. –  К. : Балтія-Друк, 2008. - 271, [1]с. :  кол. іл. – Укр., англ.
            Фотоальбом,  присвячений паркам України, вміщує також розділ «Чарівні парки епохи романтизму». Саме одним з таких чарівних парків і є «Олександрія», краєвиди якої представлені в розділі на сторінках 121-139.








Галкін, С. І.
     Структура та символіка старовинного парку «Олександрія» в Білоцерківській резиденції графів Браницьких  / С.І.Галкін, О. Л. Гурковська, Є.А.Чернецький. - Вид.2-е. – Біла Церква : видавець О.В.Пшонківський, 2005. – 95с.
      В книзі проаналізовано ідейно-символічне навантаження старовинної частини сучасного дендропарку «Олександрія», з’ясоване місце в цій структурі окремих її складових.





Криворучко,Д.М.
Олександрія. – К.: Будівельник, 1979. – 92(3)с. : іл.
     В книзі, на основі архівних матеріалів і наукових досліджень, висвітлюється історія формування, структура і художні якості одного з найкрасивіших парків України – «Олександрії». Розповідається про розвиток і зміни ландшафтних композицій і пейзажів, про пам’ятники архітектури, їх реставрацію та використання.





Чернецький, Є.А.
      Браницькі = Braniccy / Євген Чернецький; ред.
В. Іванців. – Біла Церква : О.Пшонківський, 2011. – 731 с. : іл.
      Книга присвячена роду графів Браницьких, які своїми поглядами, ідеями та втіленими проектами зробили значний внесок у розбудову Білої Церкви і всього Поросся.
Найкращі європейські парки надихнули графиню Олександру Василівну Браницьку на створення в Білій Церкві, головній резиденції цього роду, вишуканого  дива – «Олександрії», дендропарку, що вже понад два сторіччя є візитівкою краю.





Чернецький, Є. А.
      Історія Білої Церкви : події, постаті, життя  /  Євген  Чернецький; [ред. В. Іванців]. – Біла Церква : О.Пшонківський, 2012. – 445 с.
      Автор розповідає про історію Білої Церкви – древнього міста, яке є одним із символів Київщини -   парк «Олександрію».



 Підготувала Н.Коробкова