30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек!

Сьогодні ми приймали щирі вітання з професійним святом від академії пенсіонерів Благодійного фонду Костянтина Єфименка «Золота осінь».

Від першого дня вторгнення і до сьогодні бібліотеки по всій Україні, де не ведуться бойові дії, є територією безпеки, де кожен, хто потребує, знайде допомогу та прихисток. Бібліотекарі щодня працюють, щоб кожен, хто має потребу, мав доступ до інформації та інтернету. Зокрема, наша бібліотека #5 проводить творчі зустрічі та заняття з медіаграмотності та української мови.

 І, звісно ж, надаємо книжки своїм читачам. Також збираємо і надсилаємо літературу в бібліотеки інших країн, щоб кожен українець та українка, великі та малі, могли читати рідною мовою. Для допомоги Збройним Силам України — виготовляємо енергетичні ласощі, створюємо обереги, пишемо листи воїнам. 

Ми вдячні всім за привітання. Працюємо для вас надалі, любі читачі, містяни.

Вічний спомин. Бабин Яр...

 Одна з найбільших трагічних подій яка сталася в Києві і в історії України періоду Другої світової війни – це розстріли  в урочищі Бабин Яр.  Наприкінці вересня 1941 року німецькі нацисти  знищили єврейське населення міста. Від так Бабин Яр став символом Голокосту і нацистських злочинів загалом.  Там нищили не лише євреїв, а й ромів, радянських військовополонених, українських націоналістів.

Більше про те, що сталося в Бабиному Яру 82 років тому, можна ознайомитись в читальній залі бібліотеки 5, переглянувши книжкову виставку-реквієм «Вічний спомин. Бабин Яр…»

 

Автографи історії на вулицях Білої Церкви

Повітря тут пронизане історією.

Традиційний вересневий день краєзнавства, присвячений Дню міста у бібліотеці №5 цьогоріч пройшов під назвою «Автографи історії на вулицях Білої Церкви».

Вулиці міста…Широкі і вузенькі, сучасні і старовинні, затишні і велелюдні, вони є німими свідками і сучасниками багатьох подій. У них- наша історія, вони – наша сучасність, яка через кілька поколінь також стане історією. Саме про це у довірливій розмові зі своїми користувачами говорили бібліотечні фахівці впродовж дня14 вересня.

Про цікаві факти з минувшини білоцерківських вулиць йшла мова у книжковій візії «Історія міста на сторінках книг», що дала можливість відчути подих епох, а також по-новому подивитися на місто з його відомими особистостями, архітектурними перлинами, дивовижними подіями. Наприклад, відкриттям для багатьох став факт про те, що у давнину Біла Церква поділялася не на вулиці, а на родові садиби і родинні хутори, а останні у свою чергу ставали кутками.

Вулиці, провулки і площі дістають свої назви не випадково – вони тісно пов’язані з багатовіковим життям міста і ходом історичних подій. Щоб пізнати їх історію, розкрити таємниці, які вони несуть через століття, найактивніші читачі разом з бібліотекарями здійснили пішохідну мандрівку «Духовні перлини Білої Церкви».

Цього дня своїм літературним наповненням, оригінальними цитатами та яскравими ілюстраціями привертали увагу постійно діюча виставка краєзнавчої літератури « Княже місто, овіяне легендами» та книжкова виставка-ювілей «Незвідані стежки «Олександрії»( до 235 річчя дендропарку) .

Справжнім сюрпризом стала літературна зустріч з нашою колегою, завідуючою відділом комплектування і обробки літератури Тетяною Никоненко , твори якої надруковані у білоцерківських часописах «Громадська думка», «Замкова гора», львівській газеті «Життя. Історії», а також у новій збірці оповідань, яка готується до друку.

Присутні із задоволенням слухали прекрасні прозові мініатюри в авторському виконанні та були щиро  зворушені щемливими, глибокими та витонченими новелами, особливо ностальгійною «Нашою вулицею». Тому що на житттєвому шляху кожного були і рідна стежина, і  такі ж баба Галя з бабою Настею, і учителі від Бога…

Тож, зустріч, як і захід в цілому, були дуже атмосферними та залишили багато приємних спогадів. Адже головним для міста залишаються не старовинна бруківка чи сучасні архітектурні ансамблі ,а люди, які проживають у цьому місті, на цих вулицях. І саме вони творять історію міста, його сучасне і його майбутнє.

 

Мистецький фронт Анатолія Демчука

Нещодавно в бібліотеці-філії №5 відбулася надзвичайно патріотична та зворушлива зустріч! Благодійний концерт артиста естради, Заслуженого діяча мистецтв України, Народного артиста України, Героя України 2023 року Анатолія Демчука. 

Демчук Анатолій Васильович  істинно народний митець, який черпає свій талант з нашої української землі, від діда-прадіда, справжній український самородок. 

Народився 4 березня 1958 року на Тернопіллі. Закінчив Теребовлянське культурно-освітнє училище (1978) та Київське училище естрадно-циркового мистецтва (клас читців у Андрія Сови).  І незабутній Андрій Сова мав неабиякий вплив на майбутнього артиста. Творча біографія активно розпочалася після здобуття звання лауреата Всеукраїнського конкурсу "Вишневі усмішки" (1979). Артист "Укрконцерту", артист Київської державної філармонії, артист розмовного жанру Запорізької філармонії (1979-1989).

Брав участь у Першому Міжнародному фестивалі-марафоні "Будьмо, люди!" (Україна-Словаччина-Україна, квітень 1994 року), де здобув популярність глядачів і гарні відгуки в пресі, на радіо і телебаченні. Після цього мав власні концертні програми, роботу ведучим на радіо і телебаченні. Має гарний голос і сам виконує пісні у своїх програмах і виступах.

Лауреат Всесоюзного огляду творчої молоді (1986), лауреат Запорізької обласної премії імені М. Андросова (1988).

Артист від бога – натхненно та зворушливо, на оголеному нерві, доторкнувся струн душі кожного присутнього. Глядачі заслуховувались гумором, бувальщини та патріотичними піснями. Символічно, що саме у виставковій залі бібліотеки проходило дійство, де представлена неперевершена виставка декоративно - ужиткового мистецтва "Жива традиція". Виставка вразила Анатолія Демчука і він висловив своє захоплення: "Я потрапив у справжній храм!"

Пан Анатолій завітав до Білої Церкви не сам, а з командою однодумців. Ведучою програми була пані Леся Порядченко, яка окрім того разом із сином Едуардом дуже професійно і талановито виконували  пісні та читали вірші на патріотичну тематику.  До слова сказати родина Порядченків є Лауреатами Всеукраїнських конкурсів, а в молодого дарування – Едуарда різнобічні таланти. Він  надзвичайно майстерно виконує гуморески Павла Глазового, за що глядачі не шкодували долонь та оплесків.

На завершення заходу всі присутні разом з артистами виконали Гімн України  та вшанували хвилиною мовчання всіх загиблих у кривавій війні проти України.

Кошти, зібрані з благодійного концерту будуть передані на потреби Збройних Сил України. Тільки спільними зусиллями, вносячи кожен свою часточку, ми зможемо перемогти та вигнати російського загарбника з нашої землі.

Можу порадувати прихильників творчості Анатолія Демчука, незабаром він знову відвідає наше місто з концертною програмою. Слідкуйте за анонсами!

                                                                                                        Світлана Хмільова                                                                                               

Ходімо www кіно

Щорічно у другу суботу вересня в Україні відзначається День українського кіно.

Україна завжди була кінематографічною державою. Адже перше українське кіно зняли у далекому 1896 році. Наша держава знана у світі потужною школою поетичного кіно, всесвітньо відомими іменами Олександра Довженка, Сергія Параджанова, Юрія Ільєнка та багатьма іншими талановитими майстрами.

За останні роки українська кіноіндустрія гучно заявила про себе на світовій арені.  Вітчизняні режисери  знімають якісні кінострічки, які змушують прикипіти до екранів,  отримують шалену підтримку від кіноманів.Нове українське кіно  навчилося подорожувати міжнародними кінофестивалями та виборювати там головні нагороди. Багато режисерів спробували себе в повнометражних дебютах, решта відточувала стиль далі. Головне досягнення українського кіно в тому, що воно стало конкурентним із закордонним.

Пропонуємо 7 найкращих екранізацій українських книжок, якими варто пишатися.

“Тіні забутих предків“  (в міжнародному прокаті  “Диќі ко́ні вогню́ “ (англ. Wild Horses of Fire).  Рік виходу: 1965. Режисер: Сергій Параджанов, оператор Юрій Іллєнко, композитор Мирослав Скорик, який написав унікальну музику до кінострічки. Головні актори: Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова ,Тетяна Бестаєва,Спартак Багашвілі Микола Гринько,Леонід Єнгібаров ,Ніна Алісова. Екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського.

Самобутня культура Карпат, ні з чим не зрівнянна фольклорна стихія гуцулів, їхні багатовікові звичаї та обряди – цей новаторський для свого часу фільм заклав основи українського поетичного кіно.  “Тіні забутих предків“  очолили список топ-100 найкращих українських фільмів та увійшли в історію як символ дисидентського руху та боротьби українців з радянським режимом. Фільм був відзначений призом на Всесоюзному кінофестивалі в Києві (1966. Стрічка отримала 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них - 24 гран-прі) у двадцять одній країні.

 

“Захар Беркут”

Рік виходу: 2019. Режисер: Ахтем Сеїтаблаєв, Джон Вінн. Головні актори: Роберт Патрік, Андрій Ісаєнко, Цегмід Церенболд, Томмі Фленаган, Олег Волощенко, Поппі Дрейтон, Алекс МакНіколл.

Це неперевершена екранізація повісті Івана Франка. До створення фільму долучились не тільки українські зірки кіно, але й голлівудські. За сюжетом, монгольська орда поступово загарбує карпатські села, забираючи з собою полонених. Та на одному перевалі двоє місцевих мисливців звільняють бранців з ворожого табору. Розлючений хан готовий знищити всі поселення. Та він не знає, що боротись йому доведеться проти Захара Беркута.

“Віддана”

Рік виходу: 2020. Режисер: Христина Сиволап. Головні актори: Маріанна Янушевич, Алеся Романова, Роман Луцький.

Чуттєва та водночас емоційна драма знята за мотивами книги Софії Андрухович “Фелікс Австрія”. У центрі сюжету – панночка Аделя та її прислуга Стефанія. Змалку дівчата росли разом. Коли ж Аделя виходить заміж, вони продовжують жити в одному маєтку та вже не розуміють, ким є одна одній.

“Червоний”. Рік виходу: 2017. Режисер: Заза Буадзе. Головні актори: Микола Береза, Олег Шульга, Олександр Мавріц, Любов Тищенко, Ігор Колтовський, Олег Стефан, Володимир Шпудейко.

За сюжетом, до підрозділу НКВС потрапляють два українці: воїн УПА Данило Червоний та пілот Віктор Гуров, якого вважають дезертиром. Чоловіки мають кардинально різні думки щодо політики. Та їх об’єднує одне: обидвоє повинні пройти крізь каторги, допити та нелюдські умови ув’язнення. Фільм “Червоний” зняли за мотивами однойменної книги письменника Андрія Кокотюхи.

“Чорний ворон”. Рік виходу: 2019. Режисер: Тарас Ткаченко. Головні актори: Тарас Цимбалюк, Павло Москаль, Азізбек Абдурашидов, Андрій Мостренко, Олексій Тритенко, Наталія Сумська.

Історична драма була знята на основі книги Василя Шкляра “Чорний ворон”. Головний герой – офіцер армії УНР Іван, якого часто кличуть Вороном. Він прагне почати нове життя з вагітною дружиною, тому переїжджає з нею на хутір недалеко від міста Кам’янка. Однак вже на вокзалі подружжя розуміє, що втекти від війни їм не вдасться: до міста прибув цілий полк на чолі з чекістом Євдокімовим. Він ув’язнює батька Івана та намагається змусити чоловіка бути шпигуном серед повстанців. Перед Вороном вибір – терпіти ганьбу і насильство заради ілюзії миру, чи самому приєднатися до повстанців.

“Дике поле”. Рік виходу: 2018. Режисер: Ярослав Лодигін. Головні актори: Олег Москаленко, Володимир Ямненко, Олексій Горбунов, Руслана Хазіпова, Георгій Поволоцький, Євгенія Муц, Ігор Портянко

Гостросюжетний фільм зняли за мотивами роману “Ворошиловград” Сергія Жадана. За сюжетом, Герман повертається до рідного Старобільська, що на Донбасі. Та його візит був вимушений: старший брат безслідно зник, а на сімейний бізнес – стару бензоколонку – зазіхають ті, хто захоплює шматок за шматком землю. Тому Герману доводиться вступати у боротьбу.

“Спіймати Кайдаша”.

Рік виходу: 2020. Режисер: Олександр Тіменко

Головні актори: Віктор Жданов, Ірина Мак, Тарас Цимбалюк, Григорій Бакланов, Антоніна Хижняк, Дарина Федина, Юлія Врублєвська

Комедійний серіал зняли за мотивами повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сі’мя”.  Автори телепроєкту показали сучасних Кайдашів, зобразивши їхнє життя з 2005 до 2014 років. Тут можна побачити блискучий український гумор, побут села та, звісно, ж одвічну проблему батьків та дітей.

Вітаємо усіх, хто творить, любить і вболіває за вітчизняний кінематограф зі святом - Днем українського кіно. Запрошуємо відвідати бібліотеку №5 для  ознайомлення з кінознавчим сегментом нашого бібліотечного фонду, адже українське кіно - унікальне, наші фільми багаті душею, а дух української нації - непереможний.

 

 

 

 

 

1 вересня - День знань!

Майже у кожного 1 вересня - День знань - асоціюється зі школою та святковою лінійкою.

Привітання у віршах, прозі, хвилюючі промови батьків зі сльозами в голосі, трепетні побажання першої вчительки, підбадьорливі оплески несміливим кумедним першачкам, і море квітів — таким є свято 1 вересня. Традиції та святкування 1 вересня не міняються десятиліттями. Щороку початок вересня шкільним дзвоником скликає у світ знань допитливих дітей різного віку.

У дитячих садочках 1 вересня розпочинається зі знайомства із групою, вихователем та нянею. У школах — із привітань з Днем знань на урочистій лінійці. В університетах 1 вересня проводять презентації факультетів, викладачі бажають студентам цікавого навчального року, пояснюють план на семестр, знайомлять із дисциплінами. Ну, а вже після 12 години у День знань у парках, скверах, кафе та біля фонтанів галасливі гурти школярів, батьків фотографуються на згадку, ділячись враженнями про літо та планами на перший семестр.

Цей день особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя.

Бажаємо усім школярам, студентам на цьому шляху підкорити нові вершини знань, зустріти добрих і надійних друзів та досягти омріяної мети.