Кришталевого символу поетеса

Навесні, коли життя оживає,і про це наполегливо нагадали грайливі сонячні зайчики,  Україна відсвяткувала день народження улюбленої поетеси Ліни Костенко. У її віршах – космос і відчай, філософія свободи і втрат,  безмір нюансів людських почуттів.Інколи здається: краще написати уже неможливо– про стареньку грушу, якій сняться «повні жмені груш» чи перкалеву зиму, про розумну, сильну і тендітну жінку чи філософа, чи може про діда й бабу на призьбі, в яких чужі онуки обривають шовковицю.. Природно, що ювілей Ліни Василівни, для багатьох став чудовою нагодою згадати і ще раз пережити, прожити, переосмислити непересічні рядки завжди живих і актуальних її поезій .

                Українське альфреско

Над шляхом, при долині, біля старого граба,

де біда-біла хатка стоїть на самоті,

живе там дід та баба, і курочка в них ряба,

вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,

і вишні чорноокі стоять до холодів.

Хитаються патлашки уздовж всії стежини,

і стомлений лелека спускається на хлів.

Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки,

А потім довго-довго на призьбі ще сидять.

Я знаю, дід та баба — це коли в онуки,

а в них сусідські діти шовковицю їдять.

Дорога і дорога лежить за гарбузами,

І хтось до когось їде тим шляхом золотим.

Остання в світі казка сидить під образами.

Навшпиньки виглядають жоржини через тин...

Літературний дайджест

У кінці ХХ ст. розпад СРСР (а заодно і «залізної завіси») та, як каже В. Єшкілев, «культурний шок від надміру нової інформації» відгукнувся у  представників творчої еліти новими принципами і засобами відтворення дійсності. Намагання поєднати постмодерну ідею з модерною реальністю зумовлює характерну ознаку стилю ‒ ґротеск або стьоб.

Сьогодні відзначаємо 60-річчя Юрія Андруховича, одного з трьох най-визначніших зачинателів постмодерну, сучасного поета і прозаїка, перекладача і культуролога. 

Біографія

Народився 13 березня 1960 року в Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982) 

      У 1991 закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві. Працював газетярем, служив в армії, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису «Перевал» (1991-1995). На початку 90-х років разом з Ю. Іздриком починає видавати перший в Україні пост-модерністський журнал “Четвер” (1991-1996).

Родина: Батько Ігор Мар’янович (1930-1997р.); мати Ганна Степанівна (1940р.); дружина Ніна Миколаївна (1959р.); дочка Софія (1982р.) і син Тарас (1986р.).

Володіє польською, німецькою мовами.

У 1985 році Ю. Андрухович разом з В. Небораком та О. Ірванцем заснували поетичну групу «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада). Прізвиська авторів походять від того, що Ю. Андрухович є найстаршим серед   трьох,    О. Ірванець   став

Підскарбієм через захоплення нумізматикою, а В. Неборак став Прокуратором через свою схильність до аналізу та літературознавства.

Наше життя — Бу-Ба-Бу.

Наша історія — Бу-Ба-Бу.

Наша політика — Бу-Ба-Бу.

Наша економіка — Бу-Ба-Бу.

Наша релігія — Бу-Ба-Бу.

Наше мистецтво — Бу-Ба-Бу.

Наша країна — Бу-Ба-Бу.

І це Бу-Ба-Бу потрібно перебороти...

                              В. Неборак

   Основоположники поетичної групи поясню­ють, що бу-ба-бу — це стиль художньої літератури, де немає обмежень. Бубабісти вважають, що й політика, і економіка, і мистецтво можуть стати об'єктом естетичних зацікавлень, бо це є наше життя.

Громадська діяльність

Певний час був радником мера Івано-Франківська з питань культури. Має яскраво виражену громадянську позицію, підтримуючи європейську інте-грацію України. Разом з Андрієм Бондарем, Сергієм Жаданом і Лесем Подерв'янським) започат-кував громадську кампанію щодо відміни закону «Про захист суспільної моралі», виступав за звільнення з російського ув'язнення незаконно за-судженого українського ре-жисера О. Сенцова.

Бібліографія

Поетичні збірки

·         «Небо і площі» (1985)

·         «Середмістя» (1989)

·         «Екзотичні птахи і рослини» (1991)

·         «Екзотичні птахи і рослини з додатком „Індія“: Колекція віршів» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997)

·         «Пісні для мертвого півня» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2004)

·         «Листи в Україну» (К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2013)].

Оповідання

·          «Зліва, де серце» (1989) (журнал «Прапор», 1989)

·         «Трициліндровий двигун любові» (Харків: Фоліо, 2007) (разом із Сергієм Жаданом і Любком Дерешем)

·         «Письменники про футбол» (Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2011) (у співавторстві)

·         «Лексикон інтимних міст» (Meridian Czernowitz, 2011)

Романи

·         «Рекреації» (Сучасність, 1992; Київ: Час, 1997; 1998; Львів: Піраміда, 2005)

·         «Московіада» (1993, 1997, Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000; Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006)

·         «Перверзія» (Сучасність, 1996, № 1-2; Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997; Львів: Класика, 1999)

·         «Дванадцять обручів» (Київ: Критика, 2003; 2004; 2005; 2006)

·         «Таємниця» (Харків: Фоліо, 2007)

·         «Коханці Юстиції» (Чернівці: Meridian Czernowitz, 2017)

Збірки есе

·         «Дезорієнтація на місцевості» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999; 2006)

·         «Моя Європа» (спільно із Анджеєм Стасюком) (Львів: Класика, 2000; 2005; 2007)

·         «Диявол ховається в сирі» (Київ: Критика, 2006)

·         «Тут похований Фантомас». 2015

Мемуари

·         Лексикон інтимних міст — Київ: Майстер книг, 2011. 

     Переклади

·         «День смерті пані День» (2006) — переклади американської поезії бітників 60–70-х років

·         В. Шекспір «Гамлет» (2008);

·         переклади з польської: Т. Конвіцькій та інші;

·         переклади з німецької: Р.-М. Рільке, Ф. фон Герцмановскі-Орландо та сучасна німецькомовна поезія;

·         переклади з російської: Б. Пастернак, О. Мандельштам

     Нагороди

·         2001 — лауреат премії ім. Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбурґ, Німеччина).

·         2005 — лауреат премії миру імені Еріха Марії Ремарка, Оснабрюк, Німеччина.

·         2006 — лауреат премії книжкового ярмарку у Лепцігу за європейське взаєморозуміння.

·         3 грудня 2006 — лауреат Літературної премії Центральної Європи ANGELUS, за роман «Дванадцять обручів».

      Музика

·         Вірші Юрія Андруховича були покладені на музику такими гуртами, як «Мертвий півень», «Плач Єремії», «Sіґал Sпожив Sпілка», «Знову за старе», «Karbido» (Польща) тощо.

      Кіно

·         У 1992 році режисер Андрій Дончик зняв за мотивами оповідань Юрія Андруховича кінофільм «Кисневий голод».

      Театр

·         11 березня 2007 року у Молодому театрі у Києві відбулася прем'єра вистави «Нелегал Орфейський» за мотивами роману Юрія Андруховича «Перверзія». Автор брав участь у постановці п'єси і сам зіграв одну з ролей.

Творчість Андруховича має значний вплив на сучасний літературний процес. Його твори перекладено і бачено в Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Швеції, Австрії, Болгарії, Хорватії, Білорусі, Литві, Словаччині; з його іменем пов’язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Серед ряду літературних нагород (як вітчизняних, так і міжнародних) — премія ім. Гердера ( Гамбург, Німеччина) за 2000 рік.

·                   Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, порівнюючи за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. Андруховича часто називають «патріархом сучасної літератури», хоч він це звання повністю заперечує, мовляв, він є патріархом «Бу-Ба-Бу» і не більше.

ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ

Агов, мої маленькі чортенята!

З-під свити я вас випущу на світ‒

туди, де кров з любов'ю черленяться,

де пристрастей i пропастей сувій…

Я ‒ ваш отець, тож будьте мені вірні!

(які невірні рими в голові!),

але коли до серця входять вірші ‒

прекрасні, наче крила голубів,

які тоді надії!..

З риторик і поетик академій —

гайда на площу, як на дно ріки!

Підслухані у вирі цілоденнім,

ті рими — вчителям наперекір

(у вчителів, здається, перекір) !

Або в поля, як на зелену прощу —

читати вірші травам і вітрам!..

І постарайтесь, я вас дуже прошу,

щоб явір тихі сльози витирав,

щоб небо, нахилившись, наслухало,

щоб завше був натхненний соловій…

Хвалу воздавши часові зухвалу,

звірят і пастухів благословіть!..

Отож, — на світ, за діло — чарувати!

Агов, мої маленькі чортенята!

Ю. Андрухович

Інна Храбуст

Шевченкова поезія

Щороку  щирі,  полум’яні  Кобзареві твори звучать  на загальноміському конкурсі читців-декламаторів, який проводить міська централізована бібліотечна система спільно з міськрайонним об’єднанням ВУТ «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка. Цьогоріч у конкурсі взяли участь більше 30 читців, учнів старших класів і студентів − читачів бібліотек міста. Друге місце посіли: Анна Романюк (БСШ №12), Катерина Кшевінська (БНВО «Перша Білоцерківська гімназія»), Ольга Клінкіна (БЗШ №5), і Анна Кузьомко (БЗШ №4).

На фото – Анна Романюк, читачка нашої бібліотеки.

Бінарний урок з живопису в бібліотеці

11 березня до бібліотеки №8 завітали студенти Білоцерківського фахового коледжу сервісу та дизайну групи "М3 Моделювання та спеціального конструювання промислових виробів" разом з викладачами Нелею Стретович та Людмилою Лемешко; провели бінарний урок з живопису у виставковому та читальному залах, ознайомилися з творчістю білоцерківських художників на виставці-конкурсі жіночого портрета та натюрморта "Квіти серед квітів" і творчістю Іванни Розвозчик.

Книжковий вернісаж "Шевченкове слово - навіки!"

.

Від сьогодні в читальній залі бібліотеки всі бажаючі мають змогу переглянути книги про Тараса Шевченка, які містить книжковий фонд нашої книгозбірні, та ознайомитися з його творами. Серед тих визначних діячів, чиї серця, помисли, талант спрямовані на служіння народові, чия душа сповнена високої любові до Батьківщини, Шевченко по праву займає почесне місце, бо з таким вогнем у душі захищав свободу і незалежність Вітчизни, честь і гідність народу. Безсмертне ім’я великого українського поета і художника Т. Г. Шевченка відоме скрізь як ім’я людини, що віддала своє життя боротьбі за свободу українського народу.

«Реальні історії» Світлани Талан: до ювілею письменниці

7 березня – 60 років від дня нароження Світлани Талан.

Українська письменниця, член Національної спілки письменників України, автор багатьох творів, відомих в Україні та за її межами (Канада, Казахстан, Росія, Білорусь), – вона принципова та відкрита до людей. Авторка займає активну громадянську позицію, постійно проводить зустрічі з читачами, молоддю та учнями, займається просвітницькою діяльністю, була членом журі багатьох Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів. Твори Світлани Талан змістовні, глибокі, змушують дивитися на життя по-іншому та спрямовані на виховання свідомості. 

Твори письменниці увійшли до дитячих електронних збірок та збірку для дорослих «Відлуння любові: жінки». Автор впродовж минулого року веде постійну рубрику у журналі «Бористен», де щомісяця друкує публіцистичні статті про сучасне життя Донбасу по обидва боки лінії розмежування.

У 2011 році її роман «Коли ти поруч» став лауреатом на конкурсі «Коронація слова-2011» та отримав нагороду від фонду Олени Пінчук Анти-СНІД «За найкращий роман на гостросоціальну тематику». За рік було продано рекордний наклад: 80 000 примірників. За версією журналу «Фокус» і рахункової палати Світлана Талан увійшла до трійки найпопулярніших письменників України. У 2012 році роман автора «Не вурдалаки» також був відзначений на Міжнародному конкурсі «Коронація слова». У 2013 книжка письменниці «Без прошлого» вийшла російською в Канаді. Рік потому роман «Розколоте небо» отримав спеціальну нагороду «Вибір видавця» в конкурсі «Коронація слова-2014». Крім того, його включили до шкільної програми для позакласного читання. Світлана Талан також має відзнаку «Золотий письменник України», яку отримують автори, чиї наклади подолали рубіж у 500 тисяч примірників.

Світлана Талан пише романи у жанрі «реальні історії», які їй підказує саме життя. Незмінним у творах залишається одне: головна героїня її книжок – жінка-українка, сильна духом, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою кохання: до чоловіка, до дітей, до Батьківщини.

Твори Світлани Талан представлені на книжковій виставці у читальному залі бібліотеки №8.

Лесина пам'ять поміж нас

«Ні! Я жива!

                                                                                   Я буду вічно жити!»

                                                                                        Л.Українка

25 лютого вся українська прогресивна спільнота вшановує пам'ять Лесі Українки –  видатної української письменниці, активної культурної діячки, драматурга  та унікальної людини . Ця слабка здоров’ям жінка, але сильна особистість, є  прикладом сили духу і стійкості для сучасного покоління. Тому щорічно в бібліотеці-філії №8 відбуваються заходи присвячені Лесиній пам’яті.

Протягом кількох тижнів працівники читального залу проводили літературні вітальні для читачів різних категорій. З непідробною цікавістю слухали розповідь Світлани Хмільової  учасники клубів Академії пенсіонерів «Золота осінь» та «Лада» про маловідомі факти з біографії геніальної поетеси.  Вона прожила лишень 42 роки, однак встигла стати культовою письменницею. Жодну жінку в українській літературі не шанують так, як її.

На літературних вітальнях було презентовано світлини, на яких зображена родина Лесі Українки, дитячі та юні роки, життєвий  шлях, її захоплення та найбільше кохання ‒ Сергій Мержинський.

Академісти натхненно читали поезії Лесі Українки, а працівники читального залу підготували книжковий вернісаж «Я в серці маю те, що не вмирає». Воістину, пророчі слова поетеси, які будуть вічно жити разом з пам’яттю про неї.

                                                                           Світлана Хмільова