Пахучий червень... В тиші тішусь,
Зелений - з ніг до голови.
Читаю книгу наймудрішу
Із літер листя і трави.
Рожеву квітку небокраю
Очима мовчки стережу...
Нікуди тут не поспішаю,
Нікуди тут я не біжу.
Хай суєтою не зітреться
Зоря - небес висока честь.
Хай звучно сповіщає серце,
Що був я, буду, й нині єсть!
Вадим Крищенко
Немає коментарів:
Дописати коментар