Коли
заходиш до бібліотеки, відчуваєш запах книг, газет, друкарської фарби,
дерев’яних стелажів, застарілого від
часу паперу, специфічного, притаманного тільки для книг пилу, хоч як би з ним
не боровся. Ці запахи залишаються ще із
далекого дитинства, коли ти вперше переступив поріг книжкового царства. Так
пахне бібліотека. І в цьому її загадковість.
Незвичний для
бібліотеки запах стояв у читальному залі бібліотеки №8 12 жовтня. Студенти І курсу механіко-енергетичного
технікуму смакували козацький куліш, старанно приготований бібліотекарем
читального залу Майєю Боженко. Приводом
до цього стало свято українського козацтва, яке буде відзначатися в Україні 14
жовтня. Провідний бібліотекар абонементу Тетяна
Ямінська в рамках Дня інформації “Тої слави козацької повік не забути”
підготувала народознавчу годину “Козацькі страви: кулінарні традиції”. Вона
розповіла студентами про українських козаків, їхнє життя в бойових походах,
звичаї і традиційний козацький куліш. Доповненням до цікавої бесіди стала
вікторина “Вірю – не вірю”. Присутні дізналися з якого посуду і які страви їли
козаки, які зачіски у них були, хто автор повісті про козаків “Тарас Бульба”,
хто вважався покровителем Січі, який український народний танець є бойовим
мистецтвом, яке свято козаки вважають своїм... Після такої інформаційної
підготовки прийшов час і покуштувати
козацького кулешу, про який так багато говорили на заході. Смакували всі:
гості, працівники бібліотеки і викладачі. Повірте, було дуже смачно. Але…це
було потім.
А спочатку, провідний бібліограф читального залу Зоя Чутковська провела історичну годину “Мандрівки козацькими стежками”. Цікаве повідомлення “Петро Калнишевський – постать овіяна легендами” примусило усіх затаївши подих слухати про легендарного останнього кошового Запорозької Січі, який прожив до 112 років у вигнанні на Соловецьких островах.
А спочатку, провідний бібліограф читального залу Зоя Чутковська провела історичну годину “Мандрівки козацькими стежками”. Цікаве повідомлення “Петро Калнишевський – постать овіяна легендами” примусило усіх затаївши подих слухати про легендарного останнього кошового Запорозької Січі, який прожив до 112 років у вигнанні на Соловецьких островах.
Зоя Миколаївна акцентувала увагу
на тому, що 2015-й рік оголошено в
Україні Роком козацтва та роком кошового Петра Калнишевського, з приводу чого і
відбувається зустріч. Також розповіла про козацьку еліту – характерників, про
існування яких у залі мало хто знав і це було видно на зацікавлених обличчях
молоді та із запитань, які вони ставили ведучій.
Козацтво було не лише військовою силою, а й важливим
чинником громадсько-політичного й культурного життя України, захисником
православ’я, охоронцем українських національних традицій. З цього приводу, у
своїй розповіді, бібліограф зупинилася і на заслугах у визвольній війні
Української Повстанської Армії, наголосивши,
що 14 жовтня ми святкуємо не одне свято, а День захисника Вітчизни, День
українського козацтва, День створення УПА
і Покрови Пресвятої Богородиці, яка є покровителькою і заступницею
воїнства українського. Для православних українців це одне із найбільших
релігійних свят осені.
До заходу було оформлено
книжкову виставку “Ми козацького роду – ми сини України”.
Немає коментарів:
Дописати коментар