У ніч проти 4 вересня 1985 року
в карцері «учреждение ВС-389/36» у селі Кучино Чусовського району Пермської
області загинув поет і правозахисник Василь Стус.
Василь Стус
Поет
Правозахисник
Людина
Товариш. Чоловік. Батько. В`язень.
Філософ. Знайомий. Коханий. Заний і незнаний. Політик і антиполітик водночас.
Живий і давно – з точки зору життя людини, а не історичної перспективи –
померлий.
Хто ви? Чому ось уже впродовж
десятиліть після Вашої смерті Ваша постать притягує до себе увагу, викликаючи
спротив одних і беззастережне захоплення інших?
З якихось причин доля Василя
Стуса видовжилась у часі й досі служить лакмусовим папірцем справжності, вкотре
доводячи, що людина – попри всі обставини – таки спроможна здолати свій страх і
стати гідною свого покликання.
За визначні заслуги перед
Українською державою у розвитку національної культури, громадянську мужність у
відстоюванні ідеалів гуманізму і Незалежності України Василь Стус нагороджений
відзнакою Президента України «Орденом князя Ярослава Мудрого» V
ступеня (посмертно).
Він йшов до свого трагічного
кінця, безмежно вірячи, що його слово почують усі, кому важлива свобода і
гідність особистості
Не одлюби свою
тривогу ранню,
- той
край, де обрію хвиляста каламуть,
де в надвечір`ї вітровії тчуть
єдвабну сизь,
не віддані ваганню.
Ходім. Нам є де
йти – дороги неозорі,
ще сизуваті в прохолодній млі.
Нам є де йти –
на хвилі, на землі –
шляхи – мов
обрії – далекі і прозорі.
Шумуйте, весни
– дні, ярійте, вечори,
поранки, шліть
нам усмішки лукаві!
Вперед,
керманичу! Хай юність догорить –
Ми віддані
життю і нам віддасться в славі!
В.Стус
Немає коментарів:
Дописати коментар