 |
| Олександр Виговський |
Буде що
відповісти
На тему витоків таланту можна
розгорнути багатогранну полеміку. У ній, звичайно ж, братимуть участь ті, хто
взагалі не вірить у це слово, а лиш у тяжку працю, дисципліну та одержимість
самовдосконаленням. Будуть і прихильники наукового підходу, згідно з яким лиш
хитросплетіння генетичних ланцюгів та складні мозкові механізми відповідальні за
наявність якогось хисту. І, однозначно, до суперечки долучаться люди духовні. Вони
будуть впевнені, що талант – не що інше, як поцілунок Бога, безцінний дарунок
людині, обраній Його незбагненою волею. Так, до слова, вважає і наш видатний
земляк, унікальна особистість, письменник, скульптор, журналіст, лауреат
міської літературно-мистецької премії ім.І.С.Нечуя-Левицького Олександр
Виговський. Та, на його думку, цей дар дістається людині не просто так, він вимагає
відповідальності. Якщо комусь дано робити щось краще за інших, то цим необхідно
невтомно займатися, аби виправдати свою обраність і не осоромитись. Адже після
життя з обдарованої людини спитають, захочуть поглянути на втілення її
здібностей.
Такими роздумами О.Виговський
поділився зі студентами та іншими гостями, присутніми на зустрічі,
організованій колективом 8-ї бібліотеки на чолі зі Світланою Хмільовою з нагоди
50-ліття письменника. Вона, до речі, видалася по-домашньому святковою, із
накритими столами з чаєм і солодощами, щиросердними привітаннями ювіляру й
висловленням глибокої пошани йому та його творчості.
Дехто з присутніх молодих людей
читав вірші винуватця свята, звучали також уривки з його прозових творів. Вітала
Олександра Виговського колега по римотворчому перу Олена Мартузаєва, котра
висловила переконання в геніальності ювіляра, аби зрозуміти їхню цінність.
Постійний меценат та добрий друг
книгозбірні Сергій Істомін також порадив не лишати поза увагою книги
письменника, адже в них, як і в його журналістських текстах, до речі, дуже
багато сховано між рядків, чогось сакрального та мудрого.
Також щедрою на теплі слова була
колега Виговського, журналіст Олена Лук`янець, котра відмітила його зазвичай критичне
ставлення до влади, таку, на її погляд, необхідну рису для кожного медівника. Та,
попри це, побажала, аби завжди вистачало ресурсів для реалізації його
невичерпного таланту.
В кінці зустрічі ювіляр
поділився частинкою свого досвіду, яка, безперечно, стане в нагоді творчим
молодим людям. За його переконанням, така міфічно-романтична штука, як муза,
лиш кіношним героям допомагає творити
шедеври за п`ять хвилин. Насправді ж, якщо лиш чекати на неї, то ви ніколи
не зрушите з мертвої точки. Лише праця, постійна і сумлінна, принесе результат.
Якщо ж повернутися на початок, до нашої полеміки, то, переконаний, - саме ця
думка об`єднала
б усіх її учасників. Байдуже, звідки походить талант, - лиш наполегливі
старання в його обрамленні та самовідданий труд зроблять творчість глибокою,
магнетичною та по-справжньою цінною, а її автора заслужено можна буде назвати
видатною людиною. Такою, як наш колега, журналіст і скульптор, поет і прозаїк
Олександр Виговський. ТАМ, коли спитають, йому точно буде, що відповісти.
Б. Храбуст
Громадська думка. – 2016. – 1 квітня. – С.8
28 серпня 2015р.
Квітни, моя
Україно!
Днями, напередодні двох
найбільших державних свят, у Білій Церкві відкрилася 22-га традиційна виставка
декоративно-вжиткового мистецтва «Квітни, моя Україно». Організатори, а це
працівники виставкової зали при бібліотеці №8
на масиві Леваневського, порадували відвідувачів не лише візуальною
насолодою від видовища непересічних робіт уславлених майстрів, але й подбали
про широку естетичну складову святкового відкриття. Зокрема, потішили співами
аматорського вокального колективу. Усе це дійство насправді виглядало таким
собі подарунком для містян. Авжеж, для 52 учасників у мистецьких колах
Київського регіону.
Копейка. – 2015. - №33. – 26августа. – С.21
2липня 2015р.
Конституція,
яку ми обираємо
У приміщенні бібліотеки №8, що на Леваневського, 25
червня відбулося громадське обговорення на тему: «Конституція, яку ми
обираємо».Які нові зміни до Конституції
України сьогодні пропонують у Верховній Раді України? Що очікувати від
запровадження нових адміністративно-територіальних перетворень і як вижити
громадам? Що принесуть такі зміни жителям невеликих міст? Ці та багато інших
питань обговорювалося на громадському «круглому столі», учасниками якого
були:керівник Центру правової інформації та консультації в Білій Церкві,
кандидат юридичних наук, викладач БНАУ, модератор заходу Ольга Настіна, експерт
з
Л.Буртан
Копейка. – 2015. – 1июля. – С.7
Тренінг для батьків у бібліотеці №8
Минулого тижня в бібліотеці №8
відбувся цікавий захід – тренінг циклу «Батьківство в радість» під егідою
бібліотечного клубу «Я – мама».
24 квітня в читацькій залі
зібралися молоді мами. Не самі, а для більшої дотичності – зі своїми маленькими
чадами. На них чекала досвідчений київський тренер Людмила Лук`янець, яка
багато років допомагає батькам прагнути й досягати ідеальних родин, уникати
конфліктів та самоуправства малечі ,
спілкуватися й чути одне одного, поважати й розуміти нащадків отримуючи при
цьому непідробне й цілковите задоволення. Ось як це озвучила сама вищеназваний
спеціаліст: «Молоді сім`ї, які
вже мають маленьких діточок або тільки планують народити, стикаються з
нагальною проблемою – як навчитися виховувати правильно? Подружжя в першу чергу
мають зрозуміти важливість їхньої уваги до дитини. Треба не експериментувати, а
напевно знати – як виховувати дитину одного року, а як десяти, як дати раду
школярикам у кризовому підлітковому віці? А найголовніше – як спілкуватися з нащадками,
адже багато родин просто не вміє говорити з дітьми, відтак не уявляє про їхні
уподобання, схильності, таланти. Саме для того щоб уникнути подібного
невігластва, обласний центр соціальних служб у тандемі з інфопідтримкою від
депутата Сергія Істоміна посприяли цьому тренінгу в приміщенні Білоцерківської
бібліотеки №8. Тут можна поспілкуватися, поділитися досвідом у невимушеній
затишній атмосфері».
Звісно, у батьків виникло багато
запитань та зауважень, що ґрунтувалися на власних неординарних ситуаціях.
Тезово «кружляли» навколо основоположних засадних констант. Наприклад, що має
вміти дитина тоді-то, як виховувати, як саме (конкретно) спілкуватися так, щоб
тебе не просто слухали, але й чули? Пані Лук`янець давала дуже прості й важливі настанови: не
виховуйте, а допомагайте діткам зростати, не наказуйте, а говоріть, спілкуйтеся
й обов`язково
вмійте самі слухати дітей. Тоді й настане нова якість виховання, направлена не
на утиски та пригнічення, а на стимулювання та мотивацію.
Мами підхід оцінили, хапаючи на
льоту меседжі вмілого тренера. Власне, дітки також не нудьгували. Працівники
бібліотеки потурбувалися, влаштувавши цікаву програму заходів: екскурсію до
книгозбірні та «Кімнати казок», перегляд лялькової вистави за мотивами казки
«Мудрий їжачок» від письменниці-краянки Т.Братченко.
Усе виглядало креативно,
фахово,так би мовити, по-дорослому. Респект за це організаторам.
О.Виговський
Копейка. – 2015. – 29 апреля. – С.13
27 квітня 2015р.
Культурний
фронт за життя серед світла і миру
Місце для прекрасного й
високодуховного є завжди. І навіть у часи мінометних обстрілів, на противагу
страшному й жорстокому існує інший плацдарм, гарний і піднесений. Однією з
важливих для Білої Церкви подій на цьому культурному фронті стала нещодавня
ювілейна виставка знаної білоцерківської майстрині, члена Національної спілки
художників Ольги Мілейко «Послухай, як трава росте…», відкрита в міському
виставковому залі.
Окрім активної творчої
діяльності, пані Ольга займається ще й педагогічною роботою: є керівником
місцевої народної студії образотворчого мистецтва, де передає свої безцінні
знання юним художникам.
Власний же доробок авторки
виконаний переважно в техніці акварелі, якою Ольга Мілейко володіє просто
віртуозно. У цьому можна легко переконатися, розглядаючи виставлені картини (39
робіт). Також важко не помітити, як художниця любить Білу Церкву: в багатьох її
творах живуть живописні вулички нашого міста, мальовничі краєвиди «Олександрії»
тощо. До речі, у виставки є благочинна місія – частина полотен виставлена на
продаж, аби зібрати кошти на лікування нашого земляка, бійця 72-ї бригади
Андрія Грогуля.
Міський голова Василь Савчук
щиросердно привітав винуватицю цієї гарної події. Відмітив, що у нашому місті
настільки міцно закладені основи культурного життя, що навіть у нинішні важкі
часи відбуваються такі чудові події, як ця виставка. Подякував майстрині як за
творчу, так і за педагогічну діяльність та вручив, з нагоди ювілею, нагрудний
знак «Відзнака міського голови». Також Ольгу Мілейко привітали колеги та друзі.
Може, хтось вважає, що
непідробний інтерес людей до заходів культурного ґатунку, зокрема, й таких, як
цей, - свідчення їхньої байдужості до жахливих подій, котрі кояться в державі. Однак,
як на наш погляд, то і є ота друга лінія фронту, де обдаровані творчі люди
ведуть свою боротьбу. Бій за наші серця й уми. Бо саме на таких заходах, де,
незважаючи на лиху годину, торкаємося до прекрасних, чистих матерій,
усвідомлюємо, що наші хлопці ТАМ стоять на смерть, аби ми та діти наші жили
поміж світлих образів, у мирі і добрі.
Б.Храбуст
Громадська думка. – 2015. – 24 квітня. – С.1Виставка "Послухай, як трава росте..."
Ювілейні акварелі Ольги Мілейко
26 січня 2014р.
Різдвяний вернісаж – 2015
Яскравою та самобутньою
родзинкою зимових свят у Білій Церкві, безперечно, є традиційна виставка
декоративно-вжиткового мистецтва «Різдвяний вернісаж», що експонується у
міській виставковій залі. Цьогоріч свої роботи представили 47 учасників, що
володіють народним мистецтвом творити красу.
Очі розбігаються від
різноманіття та барв нинішньої виставки, а серце радіє від того, що така жива і
невмируща українська культура, з глибинними традиціями, що є нині не лише популярними,
а й по-справжньому сучасними. Адже це не законсервоване мистецтво, що припадає
пилом в музейних запасниках. Кожна робота варта уваги і знаходить своє чільне
місце в оселях не лише українців, а й пошановувачів прекрасного з усього світу.
У кожному витворі – наша палка душа і частинка серця його автора, що створює
неповторну ауру щирості і добра…
Розповідає завідувачка міської
виставкової зали Любов Федорівна Михайлюк: «Ми достойно зустрічаємо Новий рік. Дуже
хочеться, щоб він був мирний та насичений, як нинішня виставка. Бо ми цього
варті! Якщо народ має міцне коріння, свої традиції і свято береже і продовжує
їх, такий народ незламний! У цьому наша сила і правда! Слава Україні!»
Ми щиро дякуємо Любові Федорівні
і вирішуємо на власні очі переконатися, наскільки цікавою є нинішня виставка «Різдвяний
вернісаж».
Загальне враження – супер-позитивне!
Різноманіття видів декоративно-вжиткового мистецтва, технік, матеріалів просто
вражає! Усе це дуже гармонійно поєднується між собою, створюючи єдину тематичну
експозицію. Й справді варто прийти і подивитися на цю красу. Отримаєте масу
приємних емоцій та заряд позитиву.
А усім присутнім на урочистому
відкритті виставки святковий настрій та
власний талант подарували учасники фольклорного гурту «Вертеп» СЗОШ №1
(керівник Тетяна Клименко).
О.Ткаченко
Замкова гора. – 2015. – 16 січня.
– С.2 26 грудня 2014р.
Читацькому
клубу «Валентина» - 15 років!
Рівно 15 років тому, 18 грудня 1999-го, у міській
бібліотеці №8, за адресою м. Біла Церква, вул. Леваневського, 55, народився
читацький клуб «Валентина». Клуб отримав назву від своєї засновниці – Валентини
Михайлівни Мостіпан. Девіз клубу – «Кожному читачеві свою книгу – кожній книзі
свого читача!»
На пам`ятній події були присутні поважні гості
та винуватці свята: члени клубу «Валентина», бібліотечні працівники, серед
гостей начальник відділу культури та туризму П.Красножон, депутат міської ради
С.Істомін, директор ПАТ «Трібо» П.Іщенко, керівник ПП «Зодіак» О.Онопрієнко,
проректор з наукової роботи Відкритого міжнародного університету розвитку
людини «Україна» І.Романченко, актор обласного музично-драматичного театру ім. П.Саксаганського
Г.Музика, а також члени книжкового клубу «Фортуна» центральної бібліотеки та
інші.
Свято пройшло в щирій і
невимушеній обстановці. З музичними привітаннями виступили солістка Народного
муніципального аматорського хору «Від серця до серця», актор театру Григорій
Музика та музикант симфонічного оркестру обласного музично-драматичного театру ім.
П.Саксаганського, саксофоністка Інна Кухаренко. Колеги з центральної бібліотеки
вразили присутніх театралізованою літературною вікториною, а актори
самодіяльного бібліотечного театру «Співограй» Н.Мальчукова та Л.Єгорова
подарували теплі слова вітань від баби Палажки та баби Параски.
Вітальне слово взяв і депутат
Білоцерківської міської ради Сергій Істомін: «15 років говорять про те,
наскільки потрібна діяльність, яку тут ведуть, а отже є свої читачі та друзі. За
цей час «Валентина» подарував для міста велику історію, яка пишеться саме
зараз. Вдячний за те, що 15 років клуб не просто існує, а запрошує до
змістовного спілкування із живою книгою, яка дарує науку, духовність та
культуру».
Ю.Катренко
Копейка. – 2014. – 24декабря.- С.6
4 грудня 2014р.
Підтримка
найактивніших читачів
28 листопада 2014 року за підтримки депутата
Білоцерківської міської ради, члена-кореспондента УАН, лауреата премій Платона,
домінанта премії УАН, к.е.н. Сергія Вікторовича Істоміна відбулося відзначення
найактивніших читачів та активістів клубів Білоцерківської міської бібліотеки №8.
Бібліотека працює з дорослим населенням та юнацтвом; на
її базі працюють клуби за інтересами – зокрема шаховий, в`язання, «Декупаж»,
театральний – та комп`ютерні курси для пенсіонерів, а також книжковий клуб
«Валентина», який 18 грудня святкуватиме 15 років.
За останній квартал Сергій
Істомін уже вшосте організовує зустріч з активістами бібліотек міста. Для нього
важлива підтримка молоді, адже це майбутнє нашої нації. Депутат працює саме з
бібліотекою №8, бо тут він із самого дитинства проводив своє дозвілля в
читальному залі. Цього місяця Сергій Істомін подарував бібліотеці великий екран
для мультимедійного пристрою й лише за минулий місяць організував два творчих
заходи. Багатьох активістів він підписав на періодичні видання.
На зустрічі учасників привітали
поети Микола Мазуренко та Олена Мартузаєва. У подарунок вони продекламували
читачам свої вірші. Зустріч відбулася не лише для відзначення активістів, а й
для підйому культурного духу серед молоді
Ю.Катренко
Копейка. – 2014. – 3 декабря. – С.2
ГРИГОРІЙ МУЗИКА : «ДАЙ ЖЕ, БОЖЕ, УКРАЇНІ І ЩАСТЯ, І ДОЛЮ!»
Із чого починається музика? Із написання нот, тексту та пошуку вдалих
виконавців. А що, коли музика починається із народження? Адже коли твоє прізвище
Музика, то в тебе вже не виникає ніяких запитань стосовно того, яку професію
обрати. Так і Григорій Дмитрович Музика ні на хвилину не замислювався, ким
стати в майбутньому, зауважив громадський діяч, голова постійної комісії
соціального захисту населення Сергій Істомін.
1 грудня в міській бібліотеці №8
за підтримки депутата Сергія Істоміна відбувся творчий вечір вокаліста,
співака, поета, Заслуженого працівника культури та спорту – Григорія Музики.
Розпочала цей захід завідувач
бібліотеки Світлана Петрівна Хмільова. На ньому були присутні всі бажаючі,
серед них багато студентів коледжу сервісу та дизайну, активісти
ГО «Дієва молодь», а також люди старшого віку,
які полюбляють творчість Великого маестро. Були присутні й почесні гості, друзі
музиканта – професор Кадрової академії Степан Данилюк, Анатолій Скипко, герой
Чорнобиля Микола Мазуренко, директор ТБ «ТВІ-1» Володимир Мороз, громадські
діячі Інна Полянська, Ольга Субещанська та ін…
Дійство стартувало показом відео
кліпів про Білу Церкву, Революцію гідності та мальовничу Україну. Усі вони
створені під пісні видатного артиста. Далі був виступ самого митця, крім того,
він подарував бібліотеці власну книгу під назвою «Збірник романсів та пісень»,
а також диск « Поклонимся великим тем годам».
Григорій Музика народився та
виріс на Володарщині, у родині ветеринара. Співав хлопець із самого дитинства, потім
пішов навчатися до Івано-Франківського технікуму, ходив до оперної студії, брав
уроки вокалу у Віри Михайлівни Любимової, саме вона навчила його, як стояти на
сцені та викладати музичний твір. Зізнався, що найбільше любить співати оперету
та оперні арії. Після розмови маестро виконав багато пісень під супровід
акордеона Бориса Гуденка – його колеги. Серед виконаних пісень були: «Моя
Україно», «Ніч яка місячна», «Два кольори», «Багряний лист» та ін..
Глядачі дуже тепло зустріли
виконавця – аплодували, підтанцьовували та навіть співали разом із ним. Сам же
Григорій Музика кожну пісню виконував душевно, щиро, повністю віддаючись їй на
сцені. У його виконанні прозвучав також романс «Только раз бывают в жизни
встречи». На думку самого виконавця, романс – це вічна музика, яку співали,
співають і будуть співати завжди. Також Музика висловив велику подяку
депутатові Сергію Істоміну за організацію таких прекрасних вечорів та вклад у
розвиток культурних надбань міста.
Після виступу Григорія Дмитровича
привітали друзі та колеги. Дарували квіти, вірші, а також розповідали цікаві
історії із життя виконавця. Привітав музиканта і Сергій Істомін, він зазначив:
«Хто хоч раз чув виступ Григорія наживо, більше не зможе слухати його в запису.
Адже людина з таким прізвищем уже народилася талановитою». Сергій Вікторович
зауважив, що хотів би, аби голос Музики ще довго звучав та тішив своїх
слухачів. Також депутат подарував митцеві квіти та побажав йому міцного здоров`я та творчих
успіхів. А про самого артиста душевно сказав: «Григорій Музика – це та людина,
яка має великий талант, глибоке серце та щиру душу. Григорій Дмитрович уже
народився Музикою, тому й пощастило нам усім радіти його чудовому виконанню
пісень; від його голосу бігають мурашки по тілу…» у розмові ж із гостями заходу
депутат зазначив: «Для мене найважливіше, аби людина за будь-яких умов
залишалася людиною. А Григорій Музика саме таким і є. Я і сам завжди дотримуюсь
цього правила».
Приєдналась до привітань і
Світлана Хмільова, яка подарувала Григорієві Дмитровичу книгу Євгена
Чернецького про історичні скарби Білоцерківщини й побажала подальшого творчого
розвитку людині великого таланту.
Закінчився вечір авторською
піснею самого виконавця «Білоцерківщина», гучними оваціями та словами «Браво,
Маестро!»
Ю.Катренко
Копейка. – 2014. – 3 декабря. – С.8
Поліфонія осені
Художники мають таку вдачу –
ловити мить історії. Запам`яталась картина художника Олександра Дмитренка «Літо в
Гурзуфі». « - Війна іде в Україні – сказав митець на відкритті виставки . – І
тому творити зараз, у контексті ситуації трохи сумно і напружено». В усіх
закладах культури міста проходять
виставки-продажі на підтримку військ АТО і живописці Білої Церкви беруть у цих
акціях активну участь. В експозиції було представлено багато осінніх пейзажів
(переважно це мальовничі краєвиди « Олександрії»)
- «Осіння дорога» Т.І.Чупис,
«Золота осінь» К.Смєлової, «Тюльпанове дерево» Ф.А.Гриба; морські пейзажі –
«Рацево» Л.П. Шовкун, «Біля моря» С.Луценка, «Літо» М.Дмитренка, «Вечірні
кольори Венеції» Г.І.Томащук, виконаних у різноманітних живописних техніках –
олія, акварель, пастель. Тут же – і маленькі фігурки – етюди Максима Василенка
до нещодавно відкритої на площі Шевченка
скульптурної композиції «Кобзар».
За активну громадську діяльність
і в честь професійного свята на заході
були вручені подяки кращим учасникам виставки – голові Київської
обласної Спілки художників О.Ф.Дмитренку, Т.О.Дмитренко, В.А.Ружицькому, І.Г.Шевченко,
А.П.Кирилюку, М.Ю. Василенку. На святі звучала жива музика у виконанні
класичного квартету «Ретро» Білоцерківської музичної школи №3 – українська
сучасна класична музика. Кажуть, сприймати мистецтво так же важливо, як і
творити його. Над містом, всуголос жовтим і багряним кольорам на картинах
художників, кружляє осіннє жухле листя і з тихим шорохом лягає нам під ноги.
А.Соколова
Юр`ївська земля. – 2014. – 16 жовтня. –
С.8Картини: http://bcbiblio8.blogspot.com/p/blog-page_16.html
10 вересня 2014р.
Друга молодість приходить до тих, хто першу зберіг
Один з них – приурочений до
Міжнародного дня людини похилого віку – відбувся першого жовтня у виставковій
залі книгозбірні й мав досить насичену, навіть сповнену цікавих сюрпризів
програму.
Б.Храбуст
Громадська думка. – 2014. – 10 жовтня. – С.8Детальніше: http://bcbiblio8.blogspot.com/2014/10/blog-post_6.html
11 вересня 2014р.
«Нехай усе буде в шоколаді»
Коли мова йде
про шоколад – сперечатися безглуздо.
Народна
мудрість
Справжнім ласунам і гурманам
відомо, що кілька разів на рік, а саме 7 липня, 11липня, 4 вересня, і 28 жовтня святкується
день найсолодшого і найпопулярнішого свята серед жителів планети – День
шоколаду. Тож і найбільш обізнані в цьому плані білоцерківці , а саме – працівники міської бібліотеки №8, що на
масиві Леваневського, її відвідувачі та гості
- не відмовили собі в задоволенні й зібралися в одному із залів
бібліотеки, аби відзначити це свято – солодкий та захопливий – День шоколаду.
Шоколад – не тільки смачний, але
й корисний та цікавий продукт, який має свою багату історію. Він застосовується
не тільки в харчуванні, але й у косметології, про нього пишуть книжки та
присвячують вірші, ним захоплюються, виготовляють різні вироби… Шоколад –
завжди доречний подарунок, він допомагає покращити настрій і стимулює мозкову
активність, а головне – сприяє виробітку в організмі гормонів щастя й
задоволення – ендорфінів, дію яких людина відчуває коли закохана…
Всесвітній день шоколаду почали
відзначати у Франції в 1995 році. Це молоде свято досить швидко здобуло
популярність і, крім Франції, має прихильників у Німеччині, Італії, Швейцарії
та інших країнах як Європейського союзу, так і за його межами…
Вживати таку смакоту радять в
тісній компанії друзів – це об`єднує, зігріває, покращує настрій!
Розділив шоколадне свято з усіма
депутат Білоцерківської міської ради Сергій Істомін, який зізнався, що і сам
дуже полюбляє та шанує цей продукт, тому прийшов не з порожніми руками: того
дня він поповнив як бібліотечний, так і шоколадний фонди!
- У своїй роботі я намагаюся
більше уваги приділяти питанням культури в нашому місті, зокрема діяльності
парків, створених для відпочинку, а вони, на жаль, часто оточені закладами, де
продаються алкоголь і тютюнові вироби. Деякі з них вже закриваються – в тому
числі, й завдяки депутатській діяльності. Але я пропоную дуже гарну
альтернативу: на місці так званих розливайок створити заклади, в яких можна
буде придбати шоколад, та й узагалі побачити все, що пов`язано з цим
продуктом: музеї, виставки, кафе… Я бажаю, щоб життя в усіх було солодким, адже
шоколаду, так само, як і кохання, багато не буває! Нехай усе буде в шоколаді! –
побажав присутнім депутат Сергій Істомін.
І того дня все було дійсно так.
Свято проходило в режимі non stop: гості
ще довго не покидали читальну залу, а пили чай, їли шоколад, спілкувалися… І,
мабуть, того дня взяли на замітку дуже мудру пораду, яка звучить приблизно так:
завжди тримайте в холодильнику плитку шоколаду – для особливого випадку. Адже
раптом може статися так, що плитка шоколаду у вашому холодильнику - це і є той особливий випадок!
Олена Лук`янець
Копейка. – 2014. – 10сентября. –
С.12
***
6 вересня 2014
Музи сильніші
за гармати
У часи війни, коли сини,
чоловіки й батьки гинуть, зрозуміла річ, не до пафосних гламурних заходів.
Однак жилка культурного життя, як на нас, обов`язково має пульсувати. Особливо в
нинішню добу – небувалого піднесення патріотизму та національної свідомості.
Врешті-решт, кожна невеличка виставка – це доторк до чогось високого й
духовного, що не зайвий раз засвідчує, хто ми є, і дає відчути разючу
відмінність між нами та ворожою нечистю, що розбурхує і «підгодовує» війну.
Проявом такого мистецького
пульсування стала нещодавня традиційна художня виставка
«Квітни, моя Україно!»,
присвячена річниці Незалежності нашої держави. Проведена у виставковій залі
восьмої бібліотеки, вона викликала неабияку зацікавленість серед громадськості
і просто вразила своїм різнобарв`ям та розмаїттям стилів. 67 майстрів та
вихованців коледжу сервісу й дизайну втілили свої творчі фантазії в живописі,
вишивці, писанках, кераміці, бересті тощо.
Головний спеціаліст міського
відділу культури та туризму О..Жарко вітаючи присутніх авторів і відвідувачів,
зауважив, що, завдяки старанням митців, вираз «коли гармати говорять, музи
мовчать» не спрацював, і це добре. Сам знаний художник, він закликав усіх брати активну участь у волонтерському русі,
щиро побажав творити не покладаючи рук, а ще – аби муза завжди нашіптувала
творити людям гарні ідеї.
Богдан Храбуст
Громадська думка. – 2014. – 5 вересня. – С.4***
29 серпня 2014р.
Обереги нашого
свята
В канун Дня Незалежності у
міському виставковому залі (бібліотека-філіал №8, що на масиві Леваневського)
відкрилася виставка декоративно-ужиткового мистецтва «Квітни, моя Україно!». На
вернісажі представили свої роботи 70 кращих народних майстрів міста.
Експозиція дуже багата і
різноманітна. На ній поряд з такими вже традиційними різновидами як вишивка,
петриківський розпис, гончарство, бісероплетіння, береста, в`язання на
виставці можна можна побачити і багато нових, оригінальних промислів – шкіряна
пластика, рисова мозаїка, декупаж. Немовби переливаються жовтогарячими
прозорими кольорами красиві жар-птиці народної майстрині Наталки Стативи-Жарко,
танцюють у веселому хороводі на декоративних блюдах квіти Ксенії Кетраль, а
симпатичні округлі дощечки в світлих тонах художниці Марини Бабич в істинно
українському плодородному стилі прикрасили б любу кухню. Поряд – розпис на
темному тлі Людмили Красніцької-Луцик і веселі наречені у бричці – композиція
«Весільний поїзд» художниці Алли Соколової.
В експозиції багато і берести –
майстерно виконана на зворотній корі дерева композиція художниці Тамари
Кузьменчук, витончені мініатюри етюди Лесі Гай. У бересті, до речі, цінними
вважається, якщо художник вдало використовує природні візерунки, але є на
виставці і такі берестяні пейзажі, що мимоволі думаєш : «все це можна було б
намалювати і на полотні».
Запам`ятовується
оригінальна шкіряна пластика в коричнево-чорних тонах Валентини Шевченко,
кольорове скло Тетяни Волни, ніжна флористика Олени Охнік. Всі ці вироби вдало
декорували б інтер`єр любого котеджу, їх можна уявити собі, наприклад, у холі
біля каміну або у робочому кабінеті
якогось бізнесмена (між іншим, це виставка-продаж). Всім сподобалась
вишивка стрічками Лариси Олійник, вишиті картини Тетяни Сулейманової, ікони з
бісеру Ольги Краюхіної. А Білоцерківський коледж сервісу і дизайну
представив цікаву і красиву колекцію
сучасного одягу «Соломія».
У цьому році наша країна
відзначає своє головне державне свято у непростій, майже військовій обстановці,
можливо, саме тому відкриття виставки було дуже скромним. Відкриття, але не сам
вернісаж. Різнобарвний, насичений, він зібрав багато поціновувачів народного
мистецтва. І треба вірити, що нація, яка має такі таланти – обов`язково
переможе.
О.Коваль
Юр`ївська
земля. – 2014. – 28 серпня. – С.5
***
Бібліотеки сьогодні – це просто такі собі оазиси культури й духовності. Не отримуючи ні копійки з бюджету, вони і фонд постійно поповнюють, і приваблюють читачів різноманітними культурними заходами та об`єднаннями. Чим живуть білоцерківські бібліотеки, як змінюються інтереси та активність читачів, нам розповіла завідуюча бібліотекою – філією №8 Світлана Петрівна Хмільова.
-
Чи
помітний спад або, навпаки, підвищення активності читачів останнім часом? Якщо
можете порівняти періоди, було б чудово.
-
Якщо порівнювати із 2000 - м роком, то
сьогодні зменшилася активність молодого покоління читачів. Раніше дуже багато
приходило читачів із вишів – писали реферати, дипломні, то зараз почали всю необхідну
інформацію брати в Інтернеті. Але не зменшилася кількість читачів середнього
віку. Вони дуже підтримують бібліотеку, що допомагає нам постійно оновлювати
бібліотечний фонд. Ми слідкуємо за всіма новинками, й у нас завжди є свіжодруки
українського та російського ринку книговидання. Також нас підтримують деякі
підприємці. Фінансування від бюджету у нас нульове, крім періодичних видань,
але кожного року кількість видань, які нам передплачують, постійно зменшується.
-
Чи
почали читачі цікавитися якоюсь спеціалізованою літературою, у зв`язку з
останніми подіями?
-
Більше почали читати книжок з історії
України.
-
Скільки
складає книжковий фонд цієї бібліотеки?
-
47 тисяч примірників.
-
А яка
книга найстаріша?
-
Це «Кобзар» Тараса Шевченка 1946 року видання, також є третій
том творів Шевченка «Драматичні твори, повісті» 1949 року, 20 томів Івана
Франка 1955-56 років.
-
Я знаю,
що у вас при бібліотеці діє багато клубів за інтересами…
-
Так, у нас є читацьке об`єднання «Від
захоплення до книги». До складу цього об`єднання входить клуб любителів книги
«Валентина», шаховий клуб «Білий кінь», бібліотечний самодіяльний театр
«Співограй», гуртки декупажу та в`язання, комп`ютерний лікбез для пенсіонерів.
А ще Академія пенсіонерів у нас тут займається. Також багато майстер – класів проводиться.
Ми хочемо ще зробити клуб молодих мам, щоб їм було цікаво сюди приходити.
-
А всі
ці гуртки платні чи безплатні?
-
Безкоштовні. Їх ведуть безпосередньо
бібліотекарі. Ще в нас є безкоштовна юридична допомога, вона нам, чесно кажучи,
допомагає припрошувати сюди читачів.
-
Бібліотека
перетворюється на такий собі заклад культури…
-
Так, я все життя пропрацювала в
бібліотечній сфері. 16 років я працювала в районній ЦБС, потім перейшла в
наукову бібліотеку університету, де пропрацювала 17 років, а тепер повернулася
в міську ЦБС…То я можу сказати, що бібліотека дійсно перетворюється в заклад
культури. Люди приходять сюди не просто взяти книгу, а й поспілкуватися,
провести культурне дозвілля.
-
Яких
змін зараз бібліотека потребує найбільше?
-
Перше, що необхідно було б зробити, -
це закупити бібліотечні програми, які
дали б можливість створювати електронні каталоги. От із цим ми
«шкандибаємо». А щоб їх закупити, потрібні кошти. Повинна відбуватися хоч якась
комп`ютеризація
бібліотек, пора проводити обслуговування в електронному варіанті.
Власне, й без ніякого бюджетного забезпечення наші бібліотеки примудряються
постійно розвиватися. Ентузіастів у цій сфері вистачає. Сюди б іще фінансування
належне.
В. Бірюкова
Тема. - 2014. – 8 мая. - С.8
***
День чеченской литературы в Белой
Церкви
Чеченцы считают, что народ, который
забывает свой язык, перестает быть народом. И эта проблема все четче
прослеживается в жизни их диаспоры у нас в Украине. Потому, дабы обогатить
культуру украинских чеченцев, 29 апреля в Белой Церкви состоялся День чеченской
литературы в Киевской области. Организатором мероприятия выступило Киевское
областное отделение Всеукраинской общественной организации «Диаспора чеченского
народа». Насладиться творчеством чеченских писателей пришли представители не
только диаспоры Белой Церкви, но и других нацменшин, проживающих в городе.
Председатель правления Всеукраинской
общественной организации «Диаспора чеченского народа», имам Белой Церкви Салман
Садаев отметил, что диаспора считает своей второй родиной Украину, но в то же
время желает сохранить свою национальную
идентичность. Потому так важно рассказывать молодому поколению об истории своей
родины, традициях предков, обычаях, языке и, соответственно, литературе. Сейчас
организация активно занимается популяризацией чеченской культуры в Украине и
стремится изменить тот образ чеченцев, который сложился. На Дне чеченской
литературы много времени
уделялось тому, чтобы в полной мере показать, сколько талантливых писателей,
музыкантов, ученых, спортсменов составляют богатство народа. «Мы не зря решили
проводить День чеченской литературы в библиотеке, - продолжил господин Садаев,
- поскольку считаем, что это культурный центр, где собирается интеллигенция и
думающие люди».
« Ми
дуже мало знаємо про чеченський народ. Що нам узагалі відомо? Можливо,
депортація 1944 року, чи війна в Чечні 1994 – 96 роках. Це народ – борець, який
бився за свою незалежність та відстоював свої права. Для того, щоб дізнатися
більше про традиції та культуру чеченців, ми відгукнулися на пропозицію Салмана
Садаєва провести цей захід саме у нас у бібліотеці №8», -рассказала заведующая Светлана
Хмелева.
Преподаватель
Киевского Национального университета им. Шевченко Юрий Косенко подготовил
обьемный доклад, где рассказал, как рождался чеченский язык, как
совершенствовался и как, собственно, появлялись, первые литературные
произведения. « У цілому література не дуже відома, навіть на Кавказі.
Література будь – якого народу нерозривно пов`язана з
фольклором, а він надзвичайно багатий, якщо говорити про чеченський народ», - сообщил он.
Зрители
не только ознакомились с творчеством ведущих чеченских писателей, но и могли
лично оценить, как звучит их поэзия с уст молодых представителей диаспоры.
Раяна Катаева прочитала стихи Билала Саидова « Ненан мотт» и Саида Ращидова
«Даймохке безам». Также перед зрителями выступили Хава и Али Закаевы, Зулихан
Эльснукаев, которые декламировали стихи в русском и украинском переводах.
Н. Кудрявцева
Сім`я.- 2014 .- 8 травня.- С.5
Немає коментарів:
Дописати коментар